Зрошення в поєднанні з іншими агротехнічними заходами догляду за садами підвищує врожайність у 1,5...2 рази, сприяє регулярному плодоношенню, збільшенню продуктивного періоду насаджень.

Плодові дерева відчутно реагують на зміну кількості доступної вологи в кореневмісному шарі грунту. Різке коливання вологості грунту як протягом вегетаційного періоду, так і протягом усього життя дерева негативно позначається на його рості, плодоношенні і стійкості проти несприятливих погодних умов.

При нестачі вологи використання поживних речовин з грунту різко погіршується, дерева слабо ростуть, плодоносять нерегу-лярно, плоди утворюються дрібні, якість їх погіршується. Після посушливого літа дерева, які не поливали, в суворі зими часто пошкоджуються морозами.

У той же час надмірна вологість грунту на більшість плодових культур впливає навіть гірше, ніж недостатня. Постійне перезволоженая погіршує аерацію грунту, негативно позначається на рості, викликає відмирання і загнивання кореневої системи, що призводить до передчасного пожовтіння та опадання листків, припинення росту гілок, суховершинності крони, зниження морозостійкості, пригнічення і загибелі дерев. Часто можна спостерігати, як окремі садівники, особливо початківці, не в міру захоплюються поливами. Надмірно часті поливи, особливо на фоні щорічного внесення високих норм мінеральних азотних та органічних добрив у молодих садах, призводять до буйного і затяжного росту дерев.

У такому разі молоді дерева пізніше починають плодоносити і частіше пошкоджуються морозами. Дослідженнями доведено, що яблуневий сад у плодоносному віці при утриманні грунту під чорним паром витрачає за вегетаційний період близько 5...6 тис. м3 води з гектара, або 500...600 л (50...60 відер) з кожного квадратного метра. Сума атмосферних опадів у степових та лісостепових районах Української РСР становить від 3 до 5,5 тис. м3 на 1 га, або 300...550 л на квадратний метр, з яких лише частина є продуктивною вологою.

Для нормального росту і плодоношення дерева у присадибних і колективних садах (з великою щільністю та інтенсивним використанням міжрядь під іншими культурами) у степовій зоні потрібно зрошувати щорічно, а в Лісостепу і на Поліссі (за винятком західних районів республіки та передгірних районів Кар-пат, де середня річна сума опадів становить 700 мм і більше).

Вирішальне значення для росту, плодоношення і довговічності дерев має дотримання поливного режиму — правильне визначення строків і норм поливу. Вони залежать від водно-фізичних властивостей грунту, запасів ґрунтової вологи в саду на початку вегетації та інтенсивності її витрачання. Остання визначається в основному погодними умовами, густотою розміщення дерев, віком насаджень, системою утримання і використання міжрядь саду, особливостями грунту.

Спостереженнями доведено, що найінтенсивніше використовується волога в саду з приштамбової зони грунту, максимально насиченої коренями дерева, яка орієнтовно дорівнює ширині його крони і має глибину до 80... 100 см.

У цій зоні за допомогою поливів підтримують оптимальні умови вологості грунту.