Пошкоджує малинуйожину.Сірувато-чорний  жук,   завдовжкиблизько 4 мм, видовжено-овальної форми, вкритий густими світло- жовтими волосками, які надають йому жовто-сірого забарвлення. Зимують жуки в грунті під кущами малини на глибині 15—20 см. Навесні, коли грунт прогрівається до 10—12 °С (у кінці квітня — на початку травня), жуки виходять на поверхню, перелітають на квітучі бур'яни, де виїдають тичинки й пилок. Пізніше живляться квітками аґрусу й смородини чорної і навіть вишні та яблуні. За 10—15 днів до початку цвітіння жуки перелітають на малину, закінчують додаткове живлення, вигризаючи дірки в листках, пошкоджують бутони і квітки, які після цього засихають або розцвітають лише частково, від чого утворюються неповноцінні дрібні ягоди.

Під час цвітіння малини, а іноді ще й раніше жуки починають відкладати білі видовжені яйця. Самки відкладають їх здебільшого по одному в квітки або молоду зав'язь малини, а іноді з нижнього боку верхніх молодих листочків або у їх основі.

Через 8—10 днів з яєць виплоджуються жовтуваті червоподібні шестиногі личинки, які живляться зав'яззю, а потім ягодами, що достигають, вигризають соковите плодоложе та основу ягід. Під час збирання врожаю личинки часто трапляються в ягодах. Пошкоджені ягоди загнивають.

Досягнувши довжини 6—6,5 мм, личинки падають на землю і заглиблюються в грунт. Більша частина їх заляльковується і перетворюється в жуків, які й зимують у грунті. Частина личинок залишається зимувати і заляльковується лише навесні наступного року.

Заходи боротьби.

1. Обприскування малини перед цвітінням та в період відокремлення бутонів 0,2— 0,3 %-ним карбофосом або 0,1—0,2 %-ним актеліком для знищення жуків до початку яйцекладки.

2. Перекопування грунту на присадибних ділянках та в колективних садах і обробіток міжрядь восени на промислових плантаціях колгоспів і радгоспів.

3. Знищення личинок, що виходять з ягід під час збирання врожаю.