Крім плодоягідних рослин, уражує також декоративні й овочеві культури. Збудником хвороби є гриб, що живе у грунті. Через поранені корені проникає в рослину, де з року в рік розвивається все сильніше, доки не призведе її до повної загибелі. Перші ознаки захворювання проявляються в пожовтінні та всиханні нижніх листків молодих пагонів на початку літа. З часом в'януть також інші листки, окремі частини або й весь пагін набуває блакитного забарвлення й гине. Характерною ознакою хвороби є коричневий колір тканини деревини на зрізах нижньої частини пагонів. Уражені плодові пагони припиняють ріст, плоди стають дрібними і сухими. Хвороба може призвести також до загнивання й загибелі коренів. Найінтенсивніше розвивається на важких грунтах при надмірному зволоженні. В умовах недостатнього зволоження спороношення гриба може не утворюватись.

Заходи боротьби.

1. Закладання нових плантацій малини на площах, де в попередні роки не вирощували сприйнятливих до цієї хвороби рослин.

2. Міжряддя на молодій плантації малини слід утримувати під чорним паром, не допускаючи появи бур'янів, та не вирощувати поблизу картоплю, помідори й інші сприйнятливі до захворювання рослини.

3. Вирощування здорового садивного матеріалу у спеціальних розсадниках.

4. Дезинфекція заражених грунтів за місяць до садіння малини формаліном (одна частина 40 %-ного формаліну і 50 частин води з розрахунку 5-—6 л розчину на 1 м2).