Боротьбу з шкідниками і хворобами ягідних культур потрібно проводити систематично і планово. Залежно від екологічних умов і агрозаходів у різні роки можуть розмножуватися ті чи інші види їх. Періодично відбувається посилення розвитку одних видів і ослаблення інших. < Планувати ті чи інші заходи для боротьби з шкідниками і хворобами необхідно на підставі даних про зараженість насаджень. Строки їх проведення встановлюють відповідно до розвитку рослин та певних шкідливих видів (поява найбільш уразливих стадій). Тому велике значення має виявлення шкідників, облік їх чисельності та вивчення фенології розвитку, строків хімічної обробки тощо.
Площу, виділену під ягідники, потрібно ретельно обстежити на заселеність її шкідниками, що живуть в грунті, і в першу чергу личинками хрущів. Для цього в травні — липні на призначеній для садіння ягідників площі проводять розкопки і обліковують шкідників. З цією метою розкопують ями завдовжки і завширшки по 0,5 м і зав-глибшки 0,25 м, вибирають і підраховують шкідників. На площі 1 га розкопують не менше 20 ямок, розміщуючи їх по діагоналі.
При виявленні личинок хрущів, дротяників тощо грунт затруюють пестицидами.
Осіннє обстеження. Щороку восени кущові ягідники обстежують на заселеність зимуючими стадіями шкідників (щитівками, попелицями, яйцекладками розаноаої та інших листокруток, кліщами, галицями тощо), а також ураженість хворобами (антракнозом, дідімелою та ін.). На площі 1 га ретельно оглядають 20 кущів і підраховують шкідників. Пробні кущі виділяють приблизно на однаковій відстані по діагоналі ділянки чи кварталу.
На основі даних про чисельність шкідників і ураженість хворобами складають прогноз появи їх у наступному році і планують заходи боротьби.
Весняне обстеження. Під впливом метеорологічних і біологічних факторів, а також господарської діяльності людини чисельність шкідників за осінньо-зимовий період може дещо зменшитись. Так, частина шкідників гине від низьких температур або від грибних хвороб при значному потеплінні. Багато їх можуть знищити птахи. Тому навесні, ще до розпускання бруньок, ягідники повторно обстежують на заселеність найбільш небезпечними шкідниками, які за даними осіннього обстеження, являли значну загрозу. Для визначення стану перезимівлі деяких шкідників (розанової листо-крутки, попелиць, щитівок тощо) їх переносять разом з гілочками в опалюване приміщення на кілька тижнів (до їх оживлення чи виходу з яєць) і потім визначають кількість загиблих. За даними цього обстеження вносять корективи у прогноз появи шкідників і у план проведення заходів по боротьбі з ними.
Шляхом обстеження у весняний період встановлюють також чисельність шкідників, яких важко виявити восени (довгоносиків, пильщиків тощо). При цьому спостерігають за розвитком і чисельністю таких шкідників і на підставі цих матеріалів, уточнюють строки проведення заходів. Так, у весняний період легко можна виявити зараженість кліщем бруньковим смородиновим за кількістю роздутих бруньок.
Літне обстеження проводять періодично протягом літа через кожні 10—15 днів. Крім виявлення чисельності шкідників і ураженості хворобами, при літніх обстеженнях установлюють втрати, яких вони завдають, та ефективність проведення заходів. Дані обстеження дозволяють уточнити строки застосування різних заходів боротьби з шкідниками та хворобами і визначити загрозу від них на наступний рік.
На плантації ягідників, заселених комоподібною щитівкою, необхідно стежити за розвитком цього шкідника. Спостерігати починають перед цвітінням смородини та аґрусу. При цьому через кожні 2—3 дні переглядають заселені гілки, стежачи за виплодженням личинок. Після виплодження личинок (під щитками будуть виявлені порожні оболонки яєць) кущі, заражені щитівками, обприскують.
Заселеність малиново-суничним довгоносиком визначають, переглядаючи 500 бутонів по діагоналі плантації малини й суниць. Чисельність попелиць, цикадок і білокрилки встановлюють, переглядаючи через кожні пять днів 15—20 кущів або таку ж кількість метрових відрізків рядів суниці, рівномірно розміщених по діагоналі ділянки. Ступінь зараження цими шкідниками суниць визначають у балах.
Під час достигання і збирання врожаю обліковують пошкоджені ягоди. Дані обліку дають уявлення про чисельність шкідників і ураженість хворобами ягідників. На Гх підставі складають прогноз про загрозу на наступний рік.
