Слоник великий люцерновий або скосар люцерновий. Жук завдовжки 10—14 мм, чорного кольору, опуклий, з яйцеподібними надкрилами, зверху вкритими дрібними сірими волоскоподібними лусочками. Генерація шкідника 2—3-річна. Перетинчастих крил немає, надкрила зрослі, з дрібноплямистим малюнком і ясними крапчастими борозенками. Зимують жуки і личинки в грунті на глибині до 25—50 см. Навесні, коли температура в грунті на глибині 10 см підвищується до 6—9 °С, жуки починають виходити з грунту і живитись молодими листочками. Після додаткового живлення, яке триває близько місяця, самки відкладають яйця в грунт на глибину 2—5 см. Самці зустрічаються рідко, самки частіше відкладають яйця партено-генетично (без запліднення). Кожна самка відкладає до 400 яєць. Личинки, що виплоджуються з них, живляться коренями багаторічних рослин аж до відходу на зимівлю. Жуки не літають, активні в присмерках і вночі. Розселяються вони слабо, зосереджуються в основному на ділянках з багаторічними бобовими травами. Обгризають листки суниць у травні—червні. Оселяються переважно поблизу задернілих ділянок, зарослих білою конюшиною, на підвищених місцях.

Заходи боротьби.

1. Боротьба з бур'янами на плантації і прилеглих площах. Віддалення суниць у сівозміні від багаторічних бобових рослин, заорювання багаторічних трав і старих насаджень суниць при їх ліквідації.

2. Хімічні заходи такі самі, як і проти довгоносика землистого.