Уражує суниці, малину, а також виноград, плодові й овочеві та інші культури. Перезимовує у грунті, на рослинних рештках. Влітку при надмірній вологості та низькій або помірній температурі уражує рослини. Спори гриба розносяться вітром, комахами і заражують ягоди. Міцелій швидко поширюється у  м'якоті   плода,   викликаючи   її  розкладання.   Ягода  стає м'якою, кислою, водянистою, втрачає аромат, смак і колір, на поверхні утворюється сіруватий пліснявий наліт, що являє собою скупчення спор гриба. Хвороба уражує ягоди не тільки на плантації, а й при транспортуванні та зберіганні у закритому приміщенні з підвищеною вологістю. Особливо уражуються механічно пошкоджені плоди (Натальїна О. Б., 1963).

Заходи боротьби.

1. Збирання і знищення залишків урожаю, гнилих і уражених ягід, а також згрібання і спалювання рано навесні підстилки та відмерлих листків, рослинних решток.

2.  Розпушування грунту та проріджування загущених плантацій з метою зменшення надмірної вологості. На початку утворення зав'язі у міжряддях суниці слід підстелити солому або стружку, щоб ягоди не торкалися грунту.

3.  Зберігання ягід у чистому приміщенні з достатньою вентиляцією.

4.  Обприскування плантацій рано навесні перед початком відростання листків 3 %-ною, а перед цвітінням — 1 %-ною бордоською рідиною або 0,5 %-ним каптаном, або 0,1   %-ним   фундозолом,   чи   0,1—0,2  % - ним   еупареном.