Ягідним культурам великої шкоди завдають шкідники та хвороби. Вони пошкоджують усі частини рослин — корені, стебла, бруньки, листки, квітки й плоди, що призводить до ослаблення кущів, значного зниження врожаю, погіршення його якості або й повної загибелі рослин.

Суничні плантації можуть повністю загинути від пошкодження суничним кліщем, нематодами, личинками хрущів та кореневими довгоносиками. Так, досить 3—4 личинок травневого хруща на 1 м2 площі, щоб повністю знищити суниці.

Смородину чорну дуже пошкоджують такі шкідники, як кліщ, попелиця, галиця, смородинова склівка, златка, а також антракноз, іржа та ін. Від пошкодження бруньок кліщем смородина зовсім не плодоносить. 40— 50 % урожаю її гине від ураження іржею. Антракноз викликає передчасне обпадання листків, що в свою чергу призводить до підмерзання пагонів або й повної загибелі кущів.

Малину сильно пошкоджують малиновий жук, малинова стеблова галиця і стеблова муха, а також попелиці, які при масовому розмноженні дуже послаблюють стебла або призводять до їх відмирання та значного зниження врожаю. Великої шкоди малині завдають антракноз, пурпурова плямистість (дідімела) та інші хвороби, що уражують стебла, бруньки, листки і ягоди.

На аґрусі часто з'являються личинки пильщиків, гусениці аґрусового п'ядуна, які, об'їдаючи листки, іноді зовсім оголюють кущі до збирання врожаю, а гусінь аґрусової вогнівки пошкоджує і забруднює ягоди, погіршує їх якість та знижує врожайність. Значно уражується аґрус борошнистою росою, антракнозом та іншими хворобами.

Великої шкоди ягідним культурам можуть завдавати вірусні хвороби, які ще не досить вивчені і виявляються більше за зовнішніми ознаками на уражених хворобою рослинах. Збудниками вірусних хвороб є особливі білкові тіла, що тісно пов'язані з живою клітиною рослини-живи-теля і передаються лише з соком ураженої хворобою рослини. Для боротьби з шкідниками та хворобами ягідних культур застосовують агротехнічні, фізико-механічні, біологічні, хімічні методи та карантинні заходи.