Значно  поширений   вид,   пошкоджує  багато   деревних   порід   і   кущів, в тому числі смородину й аґрус.

Щиток самки грушоподібної форми, білий або сіруватий, завдовжки 2,4 мм і завширшки 1,4 мм. Щитки самців менші розміром, завдовжки 1—1,3 мм і завширшки 0,4— 0,5 мм, видовженої форми, з двома поздовжніми жолобками. Яйця і личинки-бродяжки фіолетово-червоного кольору.

Шкідник перезимовує у стадії яйця під щитками самок. Під кожним щитком налічують по 40—80 яєць. У травні з них виплоджуються личинки (бродяжки). Вони виходять з-під щитків, розповзаються і присмоктуються на гілках, пагонах і частково на листках, де живуть нерухомо і живляться соком рослин. До кінця липня личинки виростають у дорослих шкідників, самки яких під щитками починають відкладати яйця. Відкладання яєць триває до осені. За рік розвивається одне покоління. Кущі смородини та аґрусу, заселені щитівкою, трапляються звичайно у вигляді окремих вогнищ.

Поширюються шкідники з садивним матеріалом, хоча личинки-бродяжки на невелику відстань можуть переноситись комахами або птахами, чи навіть вітром.

Щитівка має довгі хоботкові щетинки, які проникають у камбіальний шар, порушуючи його нормальні функції, руйнують клітини і тканини та пригнічують ріст рослин. При сильному заселенні шкідником всихають окремі гілки або й цілі кущі ягідних культур.

Заходи боротьби.

1. Обприскування навесні до розпускання бруньок 1 %-ним розчином препарату ДНОК або 3 %-ним препаратом № ЗО (30а, 30с) з добавлянням 0,5 % ДНОКа, або ж 2 %-ним нітрафеном.

2. Обприскування проти личинок-бродяжок 0,3 %-ним метафосом чи карбофосом, або 1 "-ним вапняно-сірчаним відваром. Через 8—10 днів обприскування повторюють. Строк першої обробки визначають шляхом спостереження за   розвитком   шкідника, як   і   для   комоподібної   щитівки.