Пошкоджує аґрус, смородини чорну й золотисту, іноді порічки. Дуже дрібна, блідо-зелена, яйцеподібно-округлої форми, ніжна комаха, завдовжки 1,2—1,9 мм. Живиться соком рослин, висмоктуючи його з молодих листків та верхівок пагонів.

Зимує в стадії яйця на гілках і пагонах біля основи бруньок. Навесні, у квітні, під час набрякання бруньок, з яєць виплоджуються личинки-засновниці. Спочатку вони скупчуються на бруньках, а потім оселяються на черешках молодих листків і зелених пагонах. Пошкоджені листки загинаються донизу, ніби притискаються до пагонів. Пагони припиняють ріст, викривляються, міжвузля їх дуже вкорочуються, на верхівках утворюються жмути із скручених листків. Всередині таких жмутів живуть колонії попелиць, де влітку з'являються крилаті особини, які перелітають на інші пагони, а іноді вітром переносяться й на значні відстані, заселяючи нові насадження.

У другій половині літа часто можна спостерігати жмути листків, вільні від попелиць. їх знищили хижі комахи — сонечка, личинки серфід, золотоочок. Пагони продовжують ріст, і жмути із скручених листків залишаються на середині пагонів.

Протягом вегетаційного періоду попелиця дає кілька поколінь. Восени в колоніях з'являються самці. Запліднені самки відкладають чорні блискучі яйця, які перезимовують.

Сорти, що характеризуються прискореним ростом, швидким визріванням пагонів (наприклад Хаутон), стійкіші проти попелиць. Сильне обрізування кущів, яке викликає утворення молодих пагонів, сприяє посиленню їх росту і активному розмноженню попелиць.

Заходи боротьби.

1.  Обприскування навесні, до розпускання бруньок, 0,5 %-ним ДНОКом або 3 %-ним нітрафеном, чи 5 °-ним полісульфідом кальцію.

2.   У період розпускання бруньок і виходу личинок обприскування 0,3 %-ним карбофосом чи метафосом або 0,2 %-ним  трихлорметафосом-3 чи кельтаном.