Пошкоджує аґрус і смородину. Метелик у розмаху крил 48 мм. Черевце товсте, жовте з чорними плямами. Передні крила жовтувато-білі з багатьма маленькими і великими чорними плямами і двома яскраво-жовтими смугами;задні майже білі з чорними плямами. Гусениця завдовжки 30—40 мм, зверху сірувато-біла з чорними чотирикутними великими плямами, розташованими рядами у вигляді смужок. Знизу гусениця жовта. Голова, грудний щиток і грудні ноги чорні. Гусениця десятинога, пересуваючись, вигинає тіло дугою. Лялечка темно-коричнева, іноді чорна з яскраво-жовтими кільцевими смужками.

Зимують гусениці на поверхні грунту під листками в павутинних коконах. Навесні під час розпускання бруньок аґрусу і смородини гусениці пробуджуються від зимової сплячки і пошкоджують бруньки, а потім листки. У червні, закінчивши живлення, гусениці заляльковуються в рідких павутинних коконах, примотавшись павутиною до гілок та листків.

Літ метеликів починається в другій половині червня і триває до серпня. Метелики літають вночі і ввечері, вдень ховаються в кущах ягідників. Самки відкладають яйця з нижнього боку листка невеликими групами, між жилками. Одна самка відкладає до 300 яєць. Через 12—20 днів з яєць виходять дуже малі, тоненькі з бородавками гусенички і пошкоджують листки, виїдаючи в них невеличкі дірочки. Восени перед обпаданням листків гусениці перестають живитися, плетуть павутинні кокони і разом з листками падають на землю, де й зимують. Поширений п'ядун більше на запущених плантаціях у північних районах.

Заходи боротьби.

1. Згрібання і спалювання листя восени або рано навесні.

2.  Переорювання грунту у міжряддях та перекопування (у присадибних та колективних садах) під кущами.

3.  Обприскування кущів перед цвітінням 0,3 %-ним карбофосом чи метафосом.