Крім аґрусу, уражує також чорну і золотисту смородину та порічки. Хвороба з'являється на смородині й порічках лише влітку (червень—липень), а на аґрусі-—ще з весни. Уражує насамперед верхівки молодих пагонів смородини й порічок. На молодих пагонах утворюється сіруватий борошнистий наліт, який часом буріє. Наліт спочатку охоплює молоду верхівку пагона і точку росту, від чого пагін припиняє розвиток, листки залишаються дрібними, пластинки листків не розгортаються. Спочатку уражуються черешки листків, потім основи пластинок і ве-« ликі жилки, на яких з нижнього боку добре помітний сіруватий наліт гриба. Уражені хворобою пагони викривляються, міжвузля на них укорочуються, листки розвиваються дрібні, хлоротичні, гофровані. Хворі кущі відстають у рості. На ягодах можуть утворюватись окремі ділянки, вкриті міцелієм, який перешкоджає нормальному росту і достиганню. Уражені ягоди обпадають.

В останні роки хвороба дуже поширена на Україні, особливо на Поліссі та в Лісостепу. У багатьох насадженнях вона завдає великої шкоди.

Заходи боротьби.

1.  Помірне обрізування і знищення уражених пагонів. Не слід розміщувати аґрус на одній плантації із смородиною та близько від неї, оскільки він також уражується цією хворобою.

2.  Знищення диких заростей поблизу плантацій смородини.

3.  Обприскування до розпускання бруньок кущів і грунту під ними 1 %-ним розчином препарату ДНОК або 2 %-ним нітрафеном та перед цвітінням 0,6 %-ним карата-ном, а влітку 0,5 %-ною колоїдною сіркою чи 0,04— 0,05 %-ною суспензією байлетону в такі строки; зразу після цвітіння, через 10—12 днів після цвітіння та після збирання врожаю.