Зимовий п'ядун. Пошкоджує всі плодові й багато листяних лісових порід. Найбільшої шкоди завдає на Поліссі і в Лісостепу Української РСР. Самка бурувато-сіра, з дуже коротенькими недорозвинутими крилами, не літає. Самець має сірі крила із зигзагоподібними темними поперечними смугами. Зимують яйця на пагонах біля бруньок. Гусениці відроджуються навесні після розпускання бруньок і пошкоджують листки. На початку літа вони спускаються на павутинках з дерев і залазять у грунт, де заляльковуються на глибині 5... 10 см. Метелики вилітають восени після осипання листків. Самки вилазять по штамбу на дерево і відкладають яйця.

Заходи боротьби. Восени, у кінці вересня, накладають клейові кільця на штамби дерев, щоб перешкодити самкам піднятися на дерево. Рано навесні знищують відкладені нижче кілець яйця, очищаючи і спалюючи кору. Для знищення гусениць дерева перед цвітінням обприскують 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,5%-н'им ровікур-том (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.) чи 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону.

П'ядун обдирало. Пошкоджує плодові й лісові листяні породи. Самка безкрила, самець має жовтуваті крила з чорними поперечними смугами і чорною плямою; розмах крил близько 40 мм. Гусениця червоно-бура, має десять ніг. Зимують яйдя на пагонах біля бруньок. Гусениці з яєць відроджуються навесні і пошкоджують листки. Метелики літають восени, трохи раніше зимового п'ядуна.

Заходи боротьби такі самі, як і проти зимового п'ядуна.