У весняний період. Під час висування бутонів обприскують проти червоної плямистості, клястероспоріозу та інших хвороб 0,3%-ною суспензією хлорокису міді з додаванням 0,9 % 10%-ного карбофосу або 0,6 % 10%-ного к. є. бензофосфату проти довгоносиків, листогризучих гусениць, попелиць і сливового пильщика.

Через 5 днів після закінчення цвітіння сливи обприскують 0,3 %-ним хлорокисом міді проти кокомікозу та інших хвороб з додаванням 0,9% 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,5 % кілзару проти сливової товстоніжки, сливового пильщика, попелиць, казарки і розанової листокрутки.

Сади, заселені сливовою товстоніжкою, через десять днів після попереднього обробляють 0,9%-ною емульсією карбофосу з додаванням 0,3 % хлорокису міді проти кокомікозу. Це обприскування буде ефективним і проти сливової плодожерки.

У літній період. У боротьбі з сливовою плодожеркою та кліщами, де вони завдають великої шкоди, обприскують 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. бензофосфату через 16 днів після попереднього. Проти другого покоління пізні сорти слив обприскують емульсією карбофосу чи бензофосфату (чергують їх при обробках) два рази з інтервалом 14—16 днів. Перший раз обприскують на початку відродження гусениць сливової плодожерки другого покоління — через 5 днів після початку масового льоту метеликів, яких визначають за допомогою феромонних пасток, і вдруге через 14—16 днів після першого, але не пізніше як за ЗО днів до збирання врожаю при обробці карбофосом і за 40 днів при застосуванні бензофосфату.

Замість обприскування інсектицидами проти сливової плодожерки можна проводити дезорієнтацію самців за допомогою спеціальних резинових кілець ПАК-1К, просочених синтетичним феромоном (речовина подібна до тієї, яку самки виділяють для приваблювання самців).

Для боротьби з сливовою плодожеркою в кінці цвітіння на кожне дерево сливи вивішують по одному кільцю ПАК-1К, а через два місяці довішують ще по одному кільцю.