Пошкоджує плоди яблуні, груші та айви, а в Степу України та в Криму — грецького горіха, сливи й абрикоса.

Зимують гусениці в коконах у щілинах кори, під відсталою корою та в грунті, навесні заляльковуються. У Степу та в Криму літ метеликів починається на початку травня, а в Лісостепу й на Поліссі — в кінці травня. Метелик у розмаху крил 14...21 мм, крила темно-сірі з поперечними смугами, на кінці передніх крил є коричнева пляма з бронзовим відблиском. Самки відкладають яйця по одному на плоди та листки яблуні й груші. Одна самка може відкласти 80...120 яєць. Гусениці починають відроджуватись у зоні Степу та в Криму у середині — кінці травня, а на Поліссі та в Лісостепу на початку — в середині червня. Після виходу з яйця гусениця кілька годин повзає по поверхні плодів та листків, а потім вгризається у м'якуш, де робить хід до насінної камери, виїдає насінини і переходить на інший плід.

Пошкоджені плоди опадають. Гусениця живе у плодах 24... 28 днів, а потім залишає їх, залазить у щілини кори чи в грунт. Частина з них залишається на зимівлю, а частина заляльковується. З лялечок вилітають метелики другого покоління у степовій зоні та в Криму Української РСР на початку липня, в Лісостепу — в другій половині липня — у першій декаді серпня та на Поліссі — в кінці липня — на початку серпня. Гусениці другого покоління у районах Степу та в Криму виходять у середині липня, а в Лісостепу й на Поліссі — на початку серпня. Живуть вони у плодах 23...25 днів, а потім ховаються на зимівлю.

Заходи боротьби. У боротьбі з яблуневою плодожеркою ефективні обприскування.

 Обприскування проводять у такі строки:

 Перше — на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки першого покоління.

 Друге — через 14...16 днів після першого. Обприскують яблуню та грушу.

Третє — у Лісостепу й на Поліссі тільки осінніх і зимових сортів на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління. Буває це через 8... 10 днів після з'явлення перших порожніх оболонок лялечок у ловильних поясах. Для визначення цього строку в середині червня на яблуні з плодами накладають ловильні пояси з мішковини і перевіряють їх через кожні п'ять днів.

Четверте — у Лісостепу й на Поліссі в роки з ранньою весною і теплим літом. Обробляють лише зимові сорти через 14...16 днів після третього обприскування.

У Степу гусениці другого покоління починають з'являтися, коли ще продовжують відроджуватися гусениці яблуневої плодожерки першого покоління, тому в цій зоні осінні й зимові сорти третій раз треба обприскувати через 14...16 днів після другої обробки, четвертий — через 14 днів після третьої і п'ятий раз обприскують тільки зимові сорти через 14 днів після четвертої обробки. Обприскування припиняють за 20 днів до збирання врожаю, а при застосуванні фозалону — за 40 днів.

Перед початком виходу гусениць з плодів при з'явленні першої пошкодженої плодожеркою падалиці (у степовій зоні Української РСР 5...10, а на Поліссі та в Лісостепу — 20 червня) на середину штамбів яблунь і груш накладають ловильні пояси. Кожні п'ять днів пояси знімають, вибирають з них гусениць і знищують. Збирають щодня пошкоджену падалицю і знищують її, закопуючи в землю на глибину 0,5 м.

Як виготовити і накласти ловильні пояси. Пояси виготовляють з мішковини, марлі, складеної вдвоє, щільного, а краще гофрованого паперу чи будь-якого іншого матеріалу, придатного для цієї мети. Ширина пояса має бути 18...20 см. Перед його накладанням із штамба й гілок зчищають відмерлу кору, що відстає, й замазують глиною всі тріщини, щоб гусінь не заляльковувалася в інших місцях. Накладають пояс на середині штамба. Його щільно обмотують навколо штамба, а потім знизу і зверху прив'язують шпагатом на відстані 1...2 см від краю пояса. Слід пам'ятати, що гусениця заляльковується лише тоді, коли вона спиною торкається пояса. Якщо обв'язати шпагатом тільки зверху, то пояс не приляже щільно до дерева і гусениця буде заляльковуватися в іншому місці.

Не можна виготовляти пояси з соломи: під них, як правило, гусінь не залазить. Накладення поясів не виключає обробки пестицидами, тому що в них залазить тільки ЗО...40 % гусениць, а решта заляльковується в грунті, під різними рослинними рештками, на чаталах та в інших затишних місцях.

Визначення строків обприскувань проти яблуневої  плодожерки.   Визначення  строку  першого обприскування проти плодожерки за часом закінчення цвітіння яблуні не завжди дає задовільні результати, бо в окремі роки, залежно від метеорологічних умов, відродження гусениць починається через 12...35 днів після закінчення цвітіння яблунь таких сортів, як Папіровка і Боровинка.

Більш точно строк першої обробки проти яблуневої плодожерки можна визначити прямим спостереженням за її розвитком. Для цього треба взяти 200... 300 гусениць, які зимували на штамбах дерев, і помістити їх в ентомологічний садок з марлевими стінками (рис. 30), на дно якого кладуть пояс з мішковини. Садок прив'язують до дерева і щоденно спостерігають за розвитком шкідника.

У квітні — травні гусениці заляльковуються і в травні починають вилітати метелики. З початком вильоту метеликів у садок необхідно поставити в склянці з водою гілочку яблуні з плодиками і щоденно збризкувати її водою. Відмічають строк відкладання перших яєць і через вісім днів після цього проводять перше обприскування. Щоб визначити строк обробки проти другого покоління плодожерки, на десять дерев яблуні з урожаєм у середині червня накладають ловильні пояси з мішковини або рогожі шириною 18...20 см, які оглядають через кожні п'ять днів. Коли в них з'являться гусениці, їх обережно вибирають з шматочками пояса і переносять в ентомологічний садок. Щодня спостерігають за вильотом метеликів у садку і через десять днів після того, як будуть помічені перші метелики, починають обприскування.