Пошкоджує сливу, абрикос, терен, аличу. Метелик з сіро-коричневими передніми крильцями, розмах яких досягає 17 мм. Гусениці червоні, зимують у коконах на штамбах під відсталою корою, у щілинах та в дуплах. Вилітають метелики у травні — червні.

Самки відкладають по одному яйцю на плід. Гусениця вгризається в середину плоду, де виїдає м'якуш навколо кісточки. На пошкоджених плодах утворюється прозора камедь, і вони опадають ще до збирання.

Протягом літа дає два покоління. Частина гусениць першого покоління заляльковується в грунті на глибині 4...6 см (з лялечок вилітають метелики другого покоління), а частина залазить на штамбах у щілини кори, де й зимує. В кінці липня — серпні метелики другого покоління відкладають яйця на плоди. Гусениці, що відроджуються з них, закінчивши розвиток, ховаються в щілини кори і в рослинні рештки на поверхні грунту, де й зимують.

Заходи боротьби. З появою перших пошкоджених плодів щодня збирають і знищують падалицю, злегка струшуючи дерева. Під час масового льоту метеликів сливової плодожерки першого покоління (за три дні до обробки яблуні) сливу обприскують 0,6 %-ною емульсією 10 %-ного к. є. фозалону чи 0,9 %-ною емульсією 10 %-ного к. є. карбофосу. Повторюють цю обробку через 14...16 днів. У Криму та в степовій зоні проти другого покоління цього шкідника ще два рази (з інтервалом 14... 16 днів) обприскують пізні сорти слив. Останню обробку проводять не пізніше як за 30 днів до збирання врожаю.

Замість обприскування інсектицидами проти сливової плодожерки можна проводити дезорієнтацію самців за допомогою спеціальних гумових кілець ПАК-1К, просочених синтетичним феромоном (речовина подібна до тієї, яку самки виділяють для приваблення самців).

Для боротьби з СЛИВОВОЮ плодожеркою наприкінці цвітіння сливи вивішують на кожне дерево ПО одному кільцю ПАК-1К, а через два місяці — ще по одному кільцю.