В виявлена у Краснодарському краї, Абхазії, Північній Осетії, Дагестані, Аджарії, Азербайджані, Молдавії, на Україні — в Одеській, Кримській, Донецькій, Херсонській, Закарпатській та Миколаївській областях;

Гусениці східної плодожерки пошкоджують пагони і плоди персика, абрикоса, сливи, груші, яблуні, деяких сортів вишні, айви і глоду.

Метелик сірувато-бурий, 12... 14 мм у розмаху крил. Вусики нитчасті з невеликими білуватими кільцями. Передній край крила темний з сімома парами білих смужок. Гусениця, що тільки відродилася з яйця, молочно-білого кольору, з чорною головою; личинки старших віків рожеві з сіруватим відтінком, до 12 мм завдовжки. Зимують гусениці у щільному шовковистому коконі на штамбі в тріщинах кори і на грунті серед рослинних решток, у верхньому шарі його і навіть у плодах у сховищах. Літ метеликів починається під час цвітіння персиків і триває 10...14 днів. Самки починають відкладати яйця через 2...5 днів після початку льоту при температурі повітря не нижче 15,5 °С.

Рис. 33. Східна плодожерка:

1 — метелик. 2 — яйцекладка на листку; 3 — гусениця; 4 — анальний гребінь гусениці (ви гляд знизу); 5 — лялечка; 6 — кокон; 7 — гусениця, яка пошкоджує пагін.

Яйця розміщують з нижнього боку листків персика, вишні, сливи, а на яблуні та айві — з верхнього боку листків, а також на молодих пагонах цих культур. Одна самка може відкласти 200...400 яєць. Через 6...8 днів з яєць відроджуються гусениці, які вгризаються в середину молодих пагонів, де живляться протягом 8... 12 днів.

Закінчивши живлення, гусениці залишають пагони і залазять у затишні місця на заляльковування. Через 5... 12 днів вилітають метелики другого покоління. Протягом року шкідник може дати 4...5 поколінь. Метелики літніх поколінь відкладають яйця на плоди — біля плодоніжки або чашечки. Гусениці всіх поколінь пошкоджують молоді пагони. У пагонах персика вони роблять ходи довжиною 12...15 см, внаслідок чого їхні верхівки разом з листками засихають. У верхівки молодих пагонів яблуні та груші гусениці заглиблюються на 1...2 см. У місці пошкодження можна помітити екскременти, а на кісточкових — краплини камеді. Одна гусениця пошкоджує 4...5 пагонів.

Заходи боротьби. На населені пункти, в яких виявлена східна плодожерка, накладається карантин. З них забороняється вивозити і відправляти свіжі плоди й саджанці, які пошкоджує цей шкідник. Обов'язково слід обрізувати і спалювати пагони, заселені гусеницями, очищати відмерлу кору з дерев, а також збирати і спалювати листки під ними. У господарствах, де виявлено східну плодожерку, щоденно треба збирати й закопувати в грунт на глибину не менше 0,5 м всю падалицю. Забороняється використовувати падалицю для повітряного (сонячного) сушіння, виготовлення компостів і вивозити за межі господарства.

Сади, заселені східною плодожеркою, обприскують залежно від плодової породи і сорту такими пестицидами і в такі строки: яблуню, грушу, айву, а також ранні сорти персика 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону чи 0,5%-ною емульсією 5%-ного к. є. препарату кілзару перший раз на початку масового льоту метеликів першого покоління, другий і третій — з інтервалами 14...16 днів, четвертий — відразу після збирання врожаю; пізні сорти персика, крім того, обприскують п'ятий раз через 18...20 днів після четвертої обробки. Яблуню й грушу пізніх строків достигання, а також айву обприскують шостий раз на початку серпня проти третього покоління шкідника і в кінці серпня — на початку вересня проти четвертого; сливу обприскують проти східної плодожерки у такі самі строки, що й проти сливової плодожерки. Останню обробку треба закінчити за ЗО днів до збирання врожаю, а при застосуванні фозалону — за 40 днів у Лісостепу й на Поліссі та за ЗО днів — у Степу.

Замість обприскування інсектицидами проти східної плодожерки можна проводити дезорієнтацію самців за допомогою спеціальних резинових кілець ПАК-1К, просочених синтетичним феромоном.

В боротьбі з східною плодожеркою в кінці цвітіння персика розвішують на кожне дерево (яблуню, грушу, сливу, вишню, персик, абрикос, черешню, айву) по два кільця ПАК-1К з двох боків дерева на висоті 2 м від поверхні грунту, через два місяці — ще по два кільця.