Навесні після цвітіння і влітку на стовбурі, гілках, пагонах і коренях дерев, насамперед, яблуні в Криму та в степовій зоні республіки, висмоктують сік колонії буруватої кров'яної попелиці, вкритої довгим білим восковим пушком. Пошкоджує яблуню, зрідка грушу, айву, горобину, глід. Кров'яна попелиця — карантинний шкідник. Самки безкрилі, кулеподібної форми. Довжина тіла до 2,5 мм. Крилаті самці темно-бурі (голова, грудка й ноги майже чорні), на черевці короткий білий восковий пушок. Довжина тіла до 1,3...2,3 мм.

Якщо личинку попелиці роздавити, то з неї виділяється червона рідина, схожа на кров.

Зимують личинки і безкрилі самки на коренях, частково у кроні дерев. Навесні личинки, які зимували на коренях, перелазять в крону дерев, оселяються в тріщинах кори і висмоктують сік з стовбурів та гілок.

З появою молодого приросту попелиця оселяється на ньому. З личинок розвиваються самки, які народжують 20... 150 личинок. Протягом літа може бути 10...17 поколінь. Влітку з'являються крилаті самки, що перелітають на інші дерева, де народжують личинок. У середині літа більша частина личинок переходить на корені. У місцях живлення попелиці на корі утворюються здуття, на яких потім з'являються тріщини й глибокі виразки.

Заходи боротьби. У садах, де з'явилася кров'яна попелиця, випускають паразита-афелінуса, який відкладає яйця в тіло попелиці. Личинки афелінуса, що з'являються з яєць, живляться внутрішніми органами попелиці і знищують її. У зв'язку з тим, що взимку афелінус гине, восени зрізують гілки із зараженою афелінусом попелицею і зберігають їх підвішеними в пучках у сухому прохолодному приміщенні при температурі не нижче 6 °С. У травні гілки розвішують по 1...2 шт. у кроні заражених попелицею дерев (у затінених місцях).

У другій декаді травня і влітку при з'явленні попелиці заражені дерева обприскують 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 0,25%-ною емульсією 5%-ного препарату кілзару.