Травневі хрущі (західний і східний). Поширені на всій території Української РСР, але найбільше в Лісостепу і на Поліссі. Найнебезпечніші шкідники молодих садів та ягідників. Личинки хрущів обгризають корені, а жуки — молоді листки і квітки плодових та лісових порід. Улюблена їжа їх — листки сливи та черешні.

Жук довжиною 22...28 мм, бурий, з червонувато-коричневими надкрилами і чорним черевцем. З обох боків черевця має по п'ять білих плям у вигляді трикутників, а на кінці черевця довгий відросток. Личинки зігнуті півколом, білі, з коричневою головою. Зимують личинки різного віку, а також жуки. Літають жуки у другій половині квітня — травні увечері. Після спаровування самки відкладають яйця у грунт. Одна самка може відкласти до 70 яєць. Личинки відроджуються з яєць орієнтовно через місяць і живуть у грунті 3...4 роки. У перший рік вони живляться перегноєм грунту, а в наступні — коренями різних рослин. На 3...4-Й рік личинки заляльковуються, а восени з'являються жуки, які залишаються на зимівлю в грунті.

Мармуровий хрущ. Пошкоджує плодові дерева й виноградин ки на піщаних грунтах. Жук довжиною 25...35 мм, світло-бурий або коричневий, надкрила з мармуровим візерунком з білих плям. Літають жуки у кінці червня — липні, скупчуються для живлення переважно на соснах. Самки відкладають яйця в грунт у липні. Личинки живуть у грунті три роки, а на четвертий навесні заляльковуються.

Волохатий хрущ. Пошкоджує корені дерев переважно на піщаних грунтах. Жук темно-бурий, густо вкритий волосками. Його довжина 21...24 мм. Жуки літають у зоні Степу та в Криму в червні, а в Лісостепу і на Поліссі — у липні. Самка відкладає яйця в грунт. Личинки живуть у грунті три роки і живляться коренями рослин. Заляльковуються у травні.

Заходи боротьби з хрущами. У період масового льоту струшують жуків з дерев там, де вони скупчуються для живлення, збирають їх і знищують. На деревах, які не цвітуть, жуків знищують 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 25%-ним препаратом актеліку у концентрації 0,4 %.