Восени і взимку на плодових деревах вільно висять на павутинках сухі листочки, злегка стягнуті павутиною, якщо їх розгорнути, то можна побачити 20...40 невеличких гусениць — це зимове гніздо з молодими гусеницями білана жилкуватого.

Гусениці цього шкідника пошкоджують усі плодові породи, а також черемху, глід, горобину. Метелик у розмаху крил близько 65 мм. Крила білі з чорними жилками. Зимують гусениці у гніздах з 2...З пошкоджених сухих листків. Навесні, як тільки набубнявіють бруньки, гусениці виходять із зимових гнізд і живляться спочатку бруньками, а потім листками та квітками. У травні вони заляльковуються на штамбах і гілках. У кінці травня — в червні самки відкладають на листки купки яєць по 20...200 в кожній. З яєць відроджуються гусениці і скелетують листки, обплутуючи їх павутиною.

Заходи боротьби. Восени і взимку знімають і спалюють гніз-да. Для знищення гусениць, які перезимували, дерева обприскують під час розпускання бруньок 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. * карбофосу або 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.). У період виходу гусениць з яєць влітку проводять обприскування 0,5%-ною суспензією ентобактерину або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 0,5%-ним ровікуртом (5%-ного к. є. або 5%-ного з. п.), або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. фозалону (бензофосфату).

* к. є.— концентрат емульсії; з. п.— змочуваний порошок.