Після того, як весь субстрат буде освоєний міцелієм вішанки, грибні блоки переносять у приміщення, у якому буде відбуватися плодоносіння або залишають у цьому ж приміщенні, але міняють ряд параметрів. Існують шокові й безшокові штами вішанки. Для ініціації плодоутворення шокових штамів необхідний холодний шок, тобто зниження температури повітря до 4-5°С у плин 2-4 доби, з наступним підвищенням її до 14°С. Зараз в основному використають безшокові штами. Для їхнього плодоносіння досить підтримувати температуру повітря на рівні 12-16°С.

У холодну пору року необхідно подбати про опалення приміщень. Це може бути й обдування теплим повітрям, і водяне опалення, і різного роду грубне опалення. Однак потрібно дотримуватися наступних умов: у виробниче приміщення запускається попередньо нагріте повітря,  розподіляє рівномірно при допомозі воздуховода. Продукти згоряння й запах горілого не повинні попадати в повітря приміщення. Узимку під час пророщення можна заощадити на обігріві. Процес культивування починають із температури 20°С. Через 4-5 днів температуру поступово знижують, доводячи її до 15°С к десятому дню, і залишають на такому рівні до кінця плодоносіння.

При можливості калорифери потрібно розміщати так, щоб вони були легкодоступні, і пил, що налетів, і суперечки вішанки можна було змити струменем води. У виробничому приміщенні по можливості не застосовують безпосереднє обігрівання (розміщення грубок усередині). Краще використати водяне або парове опалення. При цьому труби опалення розміщають по краях і збоку проходів так, щоб вони не перешкоджали руху.

Після утворення примордіїв (зачатків плодових тіл) для їхнього нормального розвитку потрібен світло. Якщо є можливість - застосовують природне висвітлення (вікна з північної сторони). Для вішанки досить 1/100 частини природного світла. У тому випадку, коли немає можливості використати сонячне світло, застосовують трубчасті лампи холодного блакитнуватого світла (F-7), одну лампу на кожні 15-20 м2, або будь-які лампи ДРЛ. Досить забезпечити освітленість 150 люкс протягом 8-10 годин на добу з моменту утворення примордіїв. Недостача світла може привести до змін у розвитку форми гриба, але міра скривлення, скручування, довжина ніжки, більшою мірою, залежать від провітрювання. Якщо, наприклад, гриби нахиляються до однобічного світла й ніжки в них витягнуті, то це необов'язково говорить про недостачу світла - це може бути й недостача кисню (тобто великий зміст ІСО2 й інших летучих речовин).

Для стимулювання плодоносіння грибів потрібно забезпечити до блоків доступ свіжого повітря. Для цього використають примусову вентиляцію, здатну здійснювати зміну 3-4 обсягів повітря в годину. Потужність вентилятора й час його роботи будуть залежати від обсягів культиваційного приміщення. Незайвим буде нагадати, що воздухозабірник повинен бути оснащений системою фільтрів грубого й тонкого очищення, які повинні перешкоджати проникненню в культиваційне приміщення комах, спор грибів-конкурентів, бактерій і вірусів.

Фільтр грубого очищення складається із дрібних сіток від мух і грибних комариків. Фільтри тонкого очищення (лайк-фильтри) здатні затримувати мікроскопічні частки. В Україні лайк-фильтри роблять серійно в м.Білгород-Дністровський Одеської області. Нормальний повітрообмін необхідний для вирощування вішанки, особливо якщо одночасно з подачею повітря відбувається його охолодження, підігрів або зволоження.

Вішанка вимагає в 4-5 разів більше провітрювання, чим печериця. Максимальна потужність вентилятора - 300-500 м3/година, вона залежить від температури й пори року. У виробничому приміщенні при розвитку грибів припустимий зміст ІЗ02 у повітрі 0,6-0,5% (600-700 ррм при вимірі Dager-трубкою). Відповідну норму провітрювання можна встановити експериментально. Протяги, зайвий рух повітря шкідливі, тому що (особливо тоді, коли повітря сухої) маленькі гриби висихають, краю більших капелюшків скручуються, жовтіють, висихають. При необхідності нагріте або охолоджене повітря запускають через поліетиленовий воздуховод, розміщений у приміщенні під стелею, направляючи отвору нагору або в прохід між мішками (не на мішки).

Потрібно забезпечити можливість зворотної циркуляції повітря, тому що не завжди потрібне максимальна кількість свіжого повітря (наприклад, узимку або влітку вдень), але в приміщенні не повинне бути протягів. Використане повітря виводиться знизу через численні отвори, розташовані з боків приміщення. Зовні ці отвори доцільно вивести нагору за допомогою труби на висоту 3-4 метра. У більших приміщеннях з метою поліпшення внутрішнього повітрообміну на невеликій відстані від поліетиленового рукава розміщають вентилятори невеликої потужності, які працюють «униз» (тип віконного провітрювання), щоб повітрообмін був безперервним навіть тоді, коли основний вентилятор виключений (під час збору грибів або коли маємо справу з реле часу, що забезпечує періодичне включення й відключення).

Неприпустимо, щоб навколо мішків утворилася оболонка, її потрібно постійно «зрушувати». У багатьох випадках внутрішній повітрообмін достатній для цих цілей, і можна заощадити свіже повітря (коли потрібен обігрів) або запускати менше зовнішнього теплого повітря (у денний час улітку). Для приміщення площею 400 м2, місткістю 40 т субстрату, повітрообмін і перемішування повітря забезпечує осьовий вентилятор потужністю 12000 м3/година. Такі вентилятори утворять різницю тиску 200-300 Па. Вологість повітря під час плодоносіння повинна бути від 90% до 95%.

Після утворення зачатків плодових тіл, при високій відносній вологості повітря в приміщенні, плівку частково або повністю знімають. При вологості нижче 90% у ній роблять надрізи, через які будуть з'являтися плодові тіла грибів. Кращим уважається метод зволоження повітря за допомогою розсіювача високого тиску на початку воздуховода. Узимку можна застосовувати подачу пару, якщо є така можливість. При оптимальному зволоженні повітря майже немає необхідності поливу підлоги, однак узимку повітря особливо важливо попередньо зволожити.

Небажано одночасно запускати теплий возух і воложити підлога, тому що внаслідок цього кількість грибних зростків буде неоднаково. Трохи поліпшує положення вентиляційна система, у якій тепле сухе повітря розподіляється по довжині приміщення рівномірно (наприклад, за допомогою поліетиленових рукавів) і також рівномірно виходить на рівні підлоги в багатьох місцях. Зволоження підлоги проводять тільки в крайньому випадку. У перший тиждень після розкриття блоків вода не повинна попадати на них, інакше може бути ушкоджений міцелій вішанки. Надалі зарослим міцелієм блоки, при необхідності, можна збризкувати теплою водою. Якщо вологість у приміщенні нижче 70%, то це може привести до падіння врожаю.

Досвідчений фахівець, глянувши на гриби, відразу визначить, чого їм не вистачає. Так, при недостатнім висвітленні міняється співвідношення капелюшка й ніжки гриба. Справа в тому, що ріст ніжки гриба відбувається як на світлі, так й у темряві, у той же час найціннішої є капелюшок гриба. Тому надмірне збільшення довжини ніжок є для вас сигналом: потрібно негайно збільшити інтенсивність і тривалість висвітлення. При недоліку світла вішанка формує абортивні (виродливі) плодові тіла. При поганій вентиляції й надлишковому змісті в приміщенні СО2 можуть також вирости деформовані гриби не мають товарного виду й позбавлені до того ж грибного аромату.

Тому що СО2 важче повітря, він концентрується внизу. Тому грибні блоки потрібно встановлювати на висоті 15-20 см від підлоги. Підлога в приміщенні посипають шаром порошкоподібної перевелися, що дезінфікує поверхню й поглинає вуглекислоту. Зміст СО2 у цей період не повинен перевищувати 0,02%.