Селеру вирощують після культур, під якими вносили органічні й мінеральні добрива (огірка, капусти, цибулі, картоплі й ін.). Не можна розміщати його після селери й інших зонтичних культур раніше чим через 2-3 роки через загальних шкідників і хвороби.

Селера погано переносить кислі ґрунти (вапно вносять приблизно в таких же дозах, як і під буряк), добре використає органічні й мінеральні добрива. Найбільша ефективність досягається при спільному внесенні мінеральних й органічних добрив з розрахунку на 1 м2:4-6 кг гної або 2-3 кг компости восени при перекопці й 15-20 м мочевини, 30-40 м суперфосфату й 10-15 м хлориду калію навесні під граблі.

Розсаду селери вирощують у захищеному ґрунті, що обігріває, або опалювальній кімнаті на підвіконні (стор. 209). Перед висадженням її поливають водою. Для кращої приживлюваності корінь вмочають у сметанообразну бовтанку із глини й коров'ячого гною.

Саджають селеру в травні рядовим способом, з відстанями 40 см між рядами й 10-15 см між рослинами в ряді. При посадці розсади потрібно стежити, щоб верхівкова брунька не була засипана Потім рослини поливають водою під корінь, а лунку злегка присипають сухим ґрунтом.

Догляд за селерою полягає в удобрювальних поливах, розпушуванні, прополці й боротьбі зі шкідниками й хворобами.

Першу підгодівлю застосовують через 10-15 днів після посадки розсади, коли вона приживеться й рушить у ріст, другу - під час інтенсивного зростання листів і третю - при формуванні коренеплоду. Мінеральні добрива краще вносити в розчиненому виді з розрахунку на 1 м2: сечовини 10-15 м, хлориду калію 10-15 м і суперфосфату 40-50 р. З органічних добрив для підгодівель використовують  пташиний кал, розведений водою у відношенні 1:10, гнойову рідоту (1:5). Одна лійка розчину (10 л) на 10 м2.

Збирають  селера на зелень, проріджуючи посадки через одна рослина в ряді. Остаточно коренеплоди й листи збирають  до настання сильних заморозків, у другій половині вересня - початку жовтня. Листи обрізають майже на рівні голівки, у коренеплоду підрізають нижні корінці, залишаючи їхньою довжиною 2-3 см. Листи використовують  у свіжому виді при консервуванні овочів або сушать на зиму, а коренеплоди йдуть на зберігання.