При виборі ділянки під моркву необхідно враховувати, що спочатку вона росте повільно, тому бур'яни сильно гнітять молоді рослини. Для посіву її потрібно відводити ділянки, по можливості чисті від бур'янів, особливо від багаторічних (пирію). Кращі попередники - капуста, томат, цибуля, огірок, рання картопля, під якими вносять органічні добрива. Морква віддає перевагу нейтральні або слабо кислим  ґрунтам (рн 7-6).

На ділянках з окультуреним шаром ґрунту 10-15 см, а також з надлишковим зволоженням морква, особливо сортів з довгими коренеплодами, вирощують на грядах.

Звичайно попередньо вносять повне мінеральне добриво. Свіжий гній не застосовують, тому що це знижує якість коренеплодів ( виродлива форма, зменшення змісту сухої речовини й погіршення лежкости). Під перекопку ділянки вносять на 1 м2 сечовини 10—15 м, суперфосфату 30—40 м і хлориду калію 15—20 р. На нових малородючих ділянках додатково застосовують органічні добрива у вигляді компостів або перегною з розрахунку піввідра  на 1 м2 при осінньої перекопці. Для прискорення проростання й забезпечення більше дружної появи сходів при весняному й літньому посівах насіння попередньо замочують у чистій воді й злегка пророщують. Відміреною кількістю води (з розрахунку 1 м на 1 м сухих насіння) змочують насіння в 2—3 прийоми, щораз ретельно перемішуючи. Потім їх розсипають тонким шаром у якому-небудь неглибокому посуді, зверху накривають вологою тканиною й витримують при температурі 15...20 °З кілька доби, воложачи їх при підсиханні. Як тільки здадуться одиничні проростки, насіння злегка підсушують до стану сипкості, змішують із сухим річковим піском у співвідношенні 1:5 для більше рівномірного їхнього розміщення й висівають у вологий ґрунт. Потім ряди ущільнюють тильною стороною грабель для кращого контакту насіння із ґрунтом. Для прискорення появи сходів посіви рекомендується відразу ж укрити світлопроникною плівкою. Як тільки з'являться сходи, плівку негайно забирають, щоб уникнути витягування проростків.

Насіння можна висівати навесні, улітку й восени. Навесні сіяють, як тільки ґрунт буде готова до обробки (квітень — травень). Літній посів виконують у першій декаді червня, осінній — наприкінці жовтня — початку листопада, до замерзання ґрунту, коли температура її знизиться до 1...2 °З.

Для одержання ранньої продукції застосовують підзимовий і ранньовесняний посіви. Коренеплоди, отримані при літньому строку посіву, використовують  для зимового зберігання й на насіння.

Навесні й улітку сіють по вирівняної граблями ґрунті в заздалегідь приготовлені на відстані 18-20 см одна від іншої борозни. При подзимнім посіві використовують  сухі насіння, однак борозни - більше дрібні. Після цього посів мульчують   торфом або перегноєм шаром 2-3 см. Норма висіву на 10 м при весняному й літньому строках 4-5 м, при підзимовим - 6-7 м, глибина закладення насіння - відповідно 2 й 1 см.

Висівати насіння потрібно рівномірно, на відстані 1-2 см одне від іншого, щоб потім не проріджувати сходи.

Догляд полягає в прополках, розпушуванні міжрядь, проріджуванні посівів при необхідності, поливах, підгодівлях і боротьбі зі шкідниками.

Для руйнування ґрунтової кірки, що затримує появу насіння, ґрунт обробляють поперек посівних рядів ручними ротаційними мотиками й граблями, міжряддя рихлять мотиками. У загущених місцях сходи проріджують, залишаючи рослини на відстані 1-2 см. Друге проріджування-проривання застосовують у фазі 4-5 листів при діаметрі коренеплоду 0,5- 1 см. Остаточна відстань між рослинами для сортів Нантская й Вітамінна повинне бути 2-3 см, для сортів з конічною формою коренеплоду (Шантенэ й ін.) - 4-6 см. Одночасно із проріджуванням виконують прополку. Один-два разу за сезон рослини підгодовують мінеральними добривами з розрахунку на 1 м2 сечовини 10-15 м, суперфосфату 20-30 м, калійної солі 15-20 р. Поливають морква 2-3 рази у фазі інтенсивного корнеутворення, звичайно в липні - серпні. Норма поливу 5-6 л (піввідра) води на 1 м2.

Збирання моркви при підзимнім і ранньовесняним строках посіву починають у липні, коли діаметр коренеплоду досягне 1 см.

Для зимового зберігання коренеплоди збирають у вересні - жовтні. У цей період найбільший поперечний діаметр коренеплоду становить 2,5-6 см. Підкопану садовими вилами моркву висмикують, обтрушуючи коренеплоди від ґрунту, і обрізають бадилля на рівні голівки коренеплоду.