Коренеплоди селери вживають у їжу в тушкованому, а листи у свіжому виді. І листи, і коренеплоди застосовують як приправа при солінні, маринуванні й консервуванні овочів. Аромат селери обумовлений змістом у ньому ефірного масла еданолида.
Селера представлена трьома різновидами — кореневий, черешковой і листовий. Селера — дворічна рослина, відносно холодостійке, дорослі рослини без ушкодження переносять знижені температури — до — 5 °С. Однак молоді рослини чутливі до заморозків і тривалих похолодань. Селера - культура, вимоглива до вологості й високої родючості ґрунту. Семена його дуже дрібні (в 1 м близько 2000 шт.), проростають дуже повільно, сходи з'являються на 15-20-й день. Вегетаційний період становить 140- 180 днів, тому вирощують рассадним способом.
Сорти.
Яблучний. Рекомендується для всієї Нечорноземної зони.
Скоростиглий, урожайний, має коренеплоди округлої форми, масою 80-140 м, з білою м'якоттю, бічних корінь мало, Лежкість коренеплодів гарна. Ароматичність листів сильна.
Корнєвій грибовський. Рекомендується для всієї Нечорноземної зони.
Середньоранній, урожайний. Коренеплоди плоско-округлої форми, масою 63-133 м, м'якоть біла, з невеликою кількістю жовтуватих плям. Смакові якості й ароматичність гарні. Лежкість коренеплодів при зберіганні гарна.
