Чабер має приємний смак й ароматом завдяки змісту ефірного масла (0,1 %). Свіжі й сухі листи застосовують як спеція при засоленні огірків і томатів.

Чабер - однолітня трав'яниста рослина з гіллястим опущеним стеблом. Насіння його дрібні (в 1 м 1,5-3 тис. насіння). Відносно холодостійка рослина, виносить невеликі заморозки.

 Під чабер відводять окультурені городні ґрунти, добре освітлені сонцем. Кращі попередники - овочеві культури, під якими вносили органічні добрива. При перекопці вносять азотні добрива - 10-20 м мочевини на 1 м2.

Чабер сіють ранньої навесні, як тільки ґрунт поспіє для обробки. Застосовують широкорядну схему посіву з міжряддями 45-50 см або стрічкову двох строкову з відстанню між стрічками 50-60 см і між рядками в стрічці 20-25 см. Залежно від способу посіву на 1 м2 витрачають від 0,3 до 0,5 м насіння. Для більше рівномірного висіву насіння перемішують із піском у співвідношенні  1:5 і відповідно змінюють норму висіву.

Насіння при посіві не зашпаровують зовсім або злегка присипають ґрунтом. При сприятливих умовах сходи з'являються через два тижні. Розпушування міжрядь виконують, як тільки позначаться рядки, пізніше просапують вручну й проріджують рослини в рядах, якщо сходи занадто загущені. Після проріджування молоді рослини підгодовують азотом, вносячись його в міжряддя вручну (розсівом) - 5-10 м сечовини на 1 м2, залежно від стану плантації.

Збір урожаю починають у період цвітіння чабру (з липня по жовтень). Надземну частину зрізують у кілька прийомів і використовують  для консервування в міру потреби. Для вживання в сушеному виді рослини зв'язують у пучки й сушать у добре провітрюваних приміщеннях. З 1 м2 одержують 400-500 м зеленої маси, або 25-35 м сухої продукції.