Верхня частина гриба блискуча, щільна, а нижня має вигляд численних звисаючих ниток і виконує роль ростової зони. Саме в нижній частині гриба й відбувається перетворення суміші цукрового розчину й чайної заварки в корисний напій. У свіжому напої процес переробки цукру починають дріжджі, сбраживаючи його до етилового спирту й вуглекислоти. Далі бактерії окисляють спирт, що утворився, до оцтової кислоти. Накопичуючись, вона припиняє роботу дріжджів. У результаті із солодкого чаю утвориться специфічний напій, що містить крім основних компонентів - спирту й оцтової кислоти - небагато залишкового цукру, вуглекислоту, таніни чаю, вітаміни групи В и інші ароматичні й органічні речовини.

Гарним живильним для середовищем гриба служить відфільтрований солодкий чорний чай, оскільки в ньому втримуються пурини - речовини, украй необхідні для його життєдіяльності. Чим міцніше чай, тим більше в настої вітамінів і тонізуючих речовин.

Настій гриба - ароматний кисло-солодкий слабоалкогольний газований напій, він добре освіжає й угамовує спрагу. Смак його залежить від тривалості знаходження в ньому гриба.

Щоб напій був смачним, гриб треба раз у тиждень промивати ледве теплою кип'яченою водою. Перед уживанням настій ретельно фільтрується через кілька шарів марлі. Розлитий у пляшки, він може довгий час зберігатися в холодильнику, згодом стаючи ще смачніше. Найбільшу лікувальну активність настій здобуває на 7-8 добу, при цьому цілющі властивості підвищуються з ростом гриба й збільшенням кількості цукру в рідині приблизно до 10 %.

Настій чайного гриба містить цукор, винний спирт, органічні кислоти (молочну, оцтову, вугільну, глюконову, койеву), різні ферменти, ароматичні речовини, невелика кількість вітаміну С и ін. По кількості кислот він близький до звичайного квасу. Вважають, що властивості гриба залежать від антибіотичної дії, що втримуються в настої глюконовій і койевій кислот.

Лікувальні властивості:

Чайний гриб з успіхом лікує дизентерію, знімає запалення в носоглотці й ротовій порожнині. Для посилення протизапальної дії розчин чайного гриба небагато підігрівають в емальованому посуді. У випадку ангіни полоскання повторюють щогодини. Ефект буде помітний найближчим часом. Коли застуда, використають марлеві тампони, змочені в цьому розчині. Для прискорення клінічного ефекту тампони міняють щопівгодини.

З давніх часів чайний гриб використали для лікування різноманітних внутрішніх захворювань: шлунково-кишкових, печінки, жовчного міхура, оскільки він добре регулює діяльність шлункового-кишкового тракту й підвищує активність травних соків.

Чайний гриб є прекрасним засобом у боротьбі із запорами, він дуже ефективний і при атеросклерозі, добре «знімає» підвищений артеріальний тиск. Постійне вживання чайного гриба сприяє зменшенню й навіть припиненню головного болю, а також болю в серце, нормалізує сон, що у літньому віці, як правило, порушений.

Із чайного гриба можна приготувати дуже корисний оцет. Чайний гриб заливають, як звичайно, перевареною водою, заваркою й цукровим сиропом (або засинають цукром-піском) і витримують його 3-4 місяця. Потім переливають розчин в емальований посуд і кип'ятять протягом години. Після цього, профільтрувавши розчин через кілька шарів марлі, додають трохи кристаликів цитринової кислоти.

Одну-дві чайні ложки такого оцту можна додавати в чай, що здобуває приємний кислуватий смак, знімає спрагу після фізичних навантажень і під час хвороби. Цим оцтом можна «гасити» соду перед змішуванням тіста, заливати м'ясо для шашликів. Оцет, розведений у воді, добре промиває жирні волосся, тому їм рекомендують полоскати голову або ж протирати жирну шкіру обличчя.

Як видно, спектр дії й застосування чайного гриба величезний.