Вологість грунту є вирішальним фактором для життя рослин. Суниці належать до вологолюбних культур. Підвищена вимогливість рослин до вологи зумовлена як неглибоким розміщенням коренів, так і характером розвитку асиміляційного апарата, який протягом вегетаційного періоду випаровує велику кількість води.

При нестачі вологи у грунті зменшуються розміри листків, а також кількість ріжків, вусиків і квітконосів. Менше формується КВІТОК, значна частина ягід недорозвивається, в результаті врожайність знижується.

У дослідах В. В. Мочалова (1960) на родючих чорноземах при вологості грунту 80 % НВ надземна частина росла сильно, а коренева система пригнічувалась, що негативно вплинуло на продуктивність рослин. Зниження вологості до ЗО % НВ призводило до затримки їх росту. Нестача вологи в грунті у фазі росту негативно вплинула на розвиток квітконосів; у фазі цвітіння — призводила до зменшення кількості корисної зав'язі, а в період достигання ягід — до зменшення їх розмірів.

Оптимальним режимом вологості грунту для забезпечення нормального росту й розвитку рослин вважають: до цвітіння — не нижче 70 %, у період цвітіння — 75, у фазі достигання ягід — 80, після збирання врожаю (влітку) — 70 і восени — 65  %  НВ.

Як показали досліди УНДІС (Дяченко І. Д., 1971), в умовах Полісся і Лісостепу суниці краще ростуть і плодоносять на світло-сірих лісових, а також на дерново-підзолистих глинисто-піщаних і супіщаних грунтах при підтриманні в них вологості у межах 65—70  %  НВ.

Зниження вологості грунту до 40—50 % НВ на короткий період після збирання врожаю навіть стимулювало утворення квіткових бруньок, у результаті чого врожайність у наступному році була вищою, ніж при підтриманні вологості протягом усього вегетаційного періоду в межах 65—70 % НВ.

У вегетаційних дослідах В. З, Чирятьєвої (1966) при постійному підтриманні вологості грунту в межах 65 % НВ на другий рік після садіння на одній рослині утворилось в середньому 1,5 квітконоса. При зниженні вологості до 30 % НВ у період після плодоношення з 21 червня по 1 серпня, а потім при підтриманні її у межах 70 % НВ до кінця вегетації кількість квітконосів зросла до 2,7. Одержані результати свідчать, що для кращого утворення плодових бруньок у післязбиральний період шляхом зменшення вологи грунту необхідно підвищити концентрацію клітинного соку, З часу диференціації бруньок (серпень, вересень) вологість грунту необхідно збільшити до 70  %  НВ.

Кількість зрошень і поливну норму визначають конкретно в кожному господарстві залежно від ступеня підсихання грунту. В період посиленого витрачання вологи (травень — серпень) через кожні 10—15 днів визначають наявність її у півметровому шарі грунту. Якщо в цьому шарі вологість наближається до нижньої межі (на легких за механічним складом та середньосуглинкових грунтах до 70, а на важкосуглинкових — до 80 % НВ), що на легкосуглинкових грунтах становить 8—10 %, середньосуглинкових —13—14 та важкосуглинкових — 20—22 % абсолютно сухого грунту, то суниці треба поливати.