Взимку велике значення для захисту рослин мають куліси. З високостеблових культур (сорго, кукурудза, соняшник) куліси зменшують шкідливу дію вітру й затримують сніг, чим знижують глибину промерзання грунту. Вони нагромаджують вологу при розтаванні затриманого снігу. В умовах Донбасу на плантаціях суниць куліси з сорго найдоцільніше розміщувати на відстані 4,5—5,4 м (Бережний П. С, 1981). При цьому на ділянках без куліс у січні — березні снігового покриву не було, а при висіванні кулісних рослин у січні товщина його становила 26—57 см і в березні 3,7—6,7 см.

На плантаціях з висіванням куліс істотного підмерзання рослин не спостерігалось навіть при зниженні температури на поверхні снігу до мінус 37 °С.

Дослідженнями П. С. Бережного (1981) доведено, що в умовах різко континентального клімату північно-східної частини України вирощувати суниці слід обов'язково з кулісами. На міжкулісних смугах завдяки поліпшенню мікроклімату влітку суниці добре розвиваються, а взимку легко витримують низькі температури і щорічно дають урожай.

Куліси висівають щороку навесні у рядах, визначених для них ще при садінні суниць (через кожні 5—8 рядків), з одночасним внесенням добрив. Стебла кулісних рослин видаляють з плантації рано навесні. Досвід господарств Костянтинівського району Донецької області показав, що витрати коштів на вирощування рослин у кулісах цілком окупаються доходами від їх урожаю. За даними Донецької дослідної станції садівництва, від вирощування кулісних рослин з 1 га суниці додатково одержують понад 3600 крб. прибутку.

Навесні під час цвітіння суниці можуть пошкоджуватися заморозками. Квітки пошкоджуються при зниженні температури до мінус 1,5°. При цьому гине близько 5—8 % квіток, при мінус З °С—9—23, а при мінус 4 °С—20—53 % і більше (Соловйова М. О., Марковський В. С, Громовий М. С, 1980). Квітки пошкоджуються швидше, ніж бутони. У квітках і бутонах насамперед гине- маточка, при цьому ягоди не зав'язуються. Якщо ж у квітконосі частина маточок і збереглась, плоди утворюються, але в більшості випадків вони деформовані. Ступінь пошкодження залежить від сили розвитку рослин. Ослаблені пошкоджуються сильніше. Так, на дерново-підзолистих грунтах, де не обробляли міжрядь восени і навесні до настання заморозків, пошкодження бутонів у квітконосах середньопізніх сортів досягало 20— 35 %, а на ділянках, де ці роботи проводилися,— лише З—6 %. На відкритих незахищених місцях рослини пошкоджувалися значно сильніше.

Весняні заморозки до мінус З °С більше завдають шкоди сортам раннього строку достигання. їхні репродуктивні органи пошкоджуються на 25—50 %, а у сортів середнього і пізнього строків достигання—лише 7—15   %.

Щоб зберегти врожай суниць від можливих пізньовесняних заморозків, одним з найефективніших заходів є штучне дощування в краплинній формі, яке проводиться дощувальними машинами. В період зниження температури повітря до мінусової зволожувати насадження потрібно безперервно. Поширеним, але менш ефективним способом боротьби з заморозками, є обкурювання димом. Для цього використовують сухий гній, тирсу, дрібне гілля, старі автотракторні покришки, а також шашки гігроскопічного диму. На гектар розкладають 70—80 куп димного матеріалу.

Зимостійкість суниці підвищується при забезпеченні її достатньою кількістю вологи в період вегетації. Режим зволоження грунту дещо регулюється при мульчуванні його поверхні соломою, листям, соломистим гноєм, січкою з озимих чи ярих культур або сорго шаром завтовшки 8—10 см зразу ж після першого розпушування навесні. Після збирання врожаю мульчу знімають. Проте мульчування не набуло значного поширення у зв'язку з відсутністю машин для внесення і збирання мульчі з плантацій. Внесення ж і збирання її вручну вимагає великих затрат праці. Останнім часом з цією метою все більше використовують мульчпапір і полімерні плівки, з яких тепер застосовують світлопрозорі, напівпрозорі та непрозорі. Температура грунту під плівкою залежить від ступеня її прозорості: чим плівка прозоріша, тим більше нагрівається грунт під нею.

Поліетиленова плівка, як водонепроникна, значно знижує втрати вологи на випаровування. Чим менше на плівці садивних отворів, через які випаровується волога, тим більший її вплив на зниження витрат вологи з грунту. Разом з тим, під мульчею з плівки транспірація рослин більша, ніж на відкритих ділянках. Тому часто у замульчованих насадженнях вологість грунту підвищується незначно (Котович І. М., Пащенко Т. Є., 1968; табл. 9).

Крім того, плівкова мульча, затримуючи випаровування, водночас не допускає проникнення опадів і поливних вод у грунт. У літературі є повідомлення, що в посушливі роки суниці під мульчею не давали приросту врожаю і навіть знижували його порівняно з контролем (Волкова Т. І., 1966). Це положення підтвердилося в нашому досліді. Врожайність суниці першого року плодоношення (1981) під плівкою без спеціального локального підплівкового зрошення знижувалась на 7 ц/га порівняно з вирощуванням культури без застосування плівки. При тривалому використанні чорної плівки бур'яни зникають повністю. Вони проростають лише в розрізах, де ростуть рослини. Для знищення бур'янів насадження необхідно ретельно прополювати у перший рік вегетації.

Застосування звичайних поліетиленових плівок стримується значними затратами ручної праці на видалення їх з ліквідованої плантації. Машин для знімання плівок з рядків ще не створено, а ті, що використовуються для їх настилання, досить недосконалі. Подрібнення лущильниками та часткове загортання їх у грунт не створює належних умов для вирощування інших культур у сівозміні. До того ж, поліетиленова плівка практично не розкладається в грунті.

Останнім часом у нашій країні освоєно промислове виробництво нового виду плівки — фоторуйнівної поліетиленової (Котович І. Н.г Сморода Ю. Т., 1981). Під впливом сонячних променів вона поступово розкладається в грунті до  вуглекислого  газу   і   води   протягом   45   і   60—70  днів.

Тому вона застосовується-щорічно на плантаціях. З використанням таких плівок (ГОСТ 10354—73, марка сировини 108—70 та 108—71) достигання ягід прискорюється до 10 і більше днів, урожай підвищується на 50—100 %. Кусочки плівки, що починають розкладатися, служать підстилкою для зрілих ягід.