Великоплідний сорт селекції УНДІС, виведений селекціонером І. М. Ковтуном від гібридизації в 1945 р. сортів Нобль Лакстона і Кульвер та вирощування сіянців на легкому за механічним складом грунті, але достатньо зволоженому, з метою формування зимостійкості та великих плодів. Районований у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Кримській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Ровенській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, з 1964 р. також у Волгоградській і Ростовській областях та в Киргизії, а з 1972 р.— у Казахстані та Литві.

Рослини сильні, середнього розміру, компактні, густо облистнені. Листки великі, шкірясті, зелені з трохи жовтуватим відтінком на кінцях зубчиків. Зубчики на бічних листочках широкі в основі, гострі.

Рис. 7. Сорт суниць Ясна.

Середній листок овальний або яйце подібної форми, з трохи довшим черешком, ніж бічні. Пластинки листків випуклі, трохи загнуті вниз, злегка зморшкуваті, зверху вкриті рідкими волосками. Вусиків помірна кількість, вони товсті. Розсада сильна. Квітконоси середнього розміру, розміщені нижче листків, з трохи розложистим суцвіттям з 7—19 квітками.

Квітки двостатеві, іноді в перших квітках частина або всі пиляки недорозвинуті.

Плоди більші середніх і великі (перші до ЗО—35 г), середньою масою 10,2—10,9 г, ширококонічні, вирівняні за формою, злегка ребристі, або без ребер, світло-червоні, блискучі, привабливі (рис. 7). Шкірочка плода ніжна, але міцніша, ніж у сорту Кульвер. Зернівки жовті або червонуваті, трохи заглиблені в м'якоть. М'якоть рожева, середньої щільності, кисло-солодка, запашна, добра на смак. За даними лабораторії технології УНДІС, плоди містять 4,77— 8,08 % цукрів, 0,52—1,08 % кислот та 52,2—110,8 мг% вітаміну С.

Плоди придатні не лише для споживання свіжими, а й для приготування варення та для інших продуктів технічної переробки. Неперестиглі ягоди задовільно переносять транспортування. Достигають плоди у середньоранній період. Перші стиглі ягоди з'являються через 6— 8 днів після початку достигання Київської ранньої.

Урожайність сорту висока. На сортодільницях України він виявив себе як найбільш урожайний серед усіх сортів або був у групі високоврожайних. На Борзнянській сортодільниці середня врожайність за 1976—1979 рр. становила 177,5, максимальна у 1978 р.— 293,3, на Могилів-Подільській за 1980—1983 рр.—146,8, у 1981 р,—177,8, на Кутській у 1982 р,— 196,6 і в 1983 р.— 181,1  ц/га.

Сорт відносно зимо- і посухостійкий. Краще, ніж інші сорти, переносить нестачу вологи в грунті наприкінці літа і восени, коли закладаються зачатки суцвіть і квіток. Тому він високоврожайний і в районах недостатнього зволоження. Вибагливий до грунту. Він добре росте і плодоносить на родючих або достатньо удобрених грунтах. Листки і плоди відносно стійкі проти грибних хвороб. Менше від інших сортів пошкоджується суничним кліщем і нематодами.