Дослідами встановлено, що поглинання поживних речовин залежить від біологічних особливостей сорту, а також від зовнішнього середовища — світлового і теплового режимів, забезпечення рослин водою, від реакції грунту тощо. Крім того, потреба рослин в окремих елементах живлення змінюється протягом вегетаційного періоду і залежить від типу грунту і погодних умов року. Поглинання елементів живлення пов'язано з фазами росту і розвитку рослин. Так, молоді рослини найбільше поживних речовин вимагають у фазі посиленого росту вегетативних органів, а плодоносні — під час формування врожаю. Проте після закінчення інтенсивного вегетативного росту і збирання врожаю рослини продовжують активно поглинати поживні речовини у зв'язку з пізньо-літнім та осіннім ростом кореневої системи, з формуванням квіткових бруньок і нагромадженням запасних речовин. У цей період вони поглинають 38 % азоту, 22 — фосфорної кислоти і 27 % калію від загальної кількості поглинутих поживних речовин за весь вегетаційний період.
Як ми вже відмічали, на родючих грунтах при внесенні оптимальної кількості добрив перед садінням можна вирощувати високі перші врожаї без додаткового внесення добрив. На плантаціях, де не проведено відповідної передсадивної підготовки, та на бідних грунтах добрива потрібно вносити з першого року вегетації суниць. Підживлюючи насадження, слід урахувати, що при надмірному внесенні добрив рослини дуже розростаються, пізніше утворюють ягоди і знижують урожайність.
За даними Науково-дослідного інституту садівництва нечорноземної смуги, на дерново-підзолистих середньосуглинкових грунтах у перший рік вегетації суниці позитивно реагували на додаткове внесення лише тих елементів живлення, яких не вистачало після основного удобрення.
Вплив додаткового внесення добрив на плодоносні плантації вивчали в УНД1С. Дворічні плантації підживлювали повним мінеральним добривом з розрахунку М30Рзо^зо після збирання врожаю, трирічні — такою ж кількістю добрив навесні перед початком вегетації. У цих дослідах встановлено, що підживлення в післязбиральний період і рано навесні (під першу культивацію міжрядь) на дерново-підзолистих грунтах дало майже однакові результати.
Вносять мінеральні добрива розкидачем ІРМГ-4 або начіпним розкидачем НРУ-0,5, які агрегатуються з тракторами «Беларусь».
Підживлювати суниці можна і органічними добривами, з яких найефективнішими є добре перепрілий гній або торфогнойові компости. Залежно від родючості грунту, природно-кліматичної зони, стану рослин і якості добрив вносять різну їх кількість — від 15 до 25 т/га. Перепрілий гній, компости і фосфорно-калійні добрива вносять восени під глибоке розпушування грунту (або рано навесні); азотними добривами підживлюють суниці рано навесні перед першим розпушуванням грунту. Для внесення органічних добрив використовують напівпричіп-розкидач ІПТУ-4 або розкидач добрив садовий РСШ-6, що агрегатуються з тракторами типу «Беларусь».
На поживний режим суниць впливають і мікродобрива, які в комплексі з основними мінеральними повністю забезпечують потреби рослин в елементах живлення. Вони потрібні для нормального розвитку і плодоношення культури. Нестача або відсутність мікродобрив призводить до фізіологічних змін, які проявляються у різних захворюваннях і негативно впливають на ріст і врожайність.
У вегетаційних дослідах П. А. Власюка (1962) при внесенні марганцевих добрив урожайність суниць зросла на 47,3 %, кількість цукрів в ягодах збільшилась від 4,7 до 6,65 %. У польових умовах урожайність збільшилась відповідно на 26—44 %, вміст цукру підвищився від 6,03— 6,42 до 7,54—8,5 %, а вітаміну С — на 14 %. При цьому у рослин раніше наставали фази бутонізації і цвітіння.
На дерново-підзолистих глинисто-піщаних грунтах Полісся позакореневе підживлення мікроелементами також сприяло підвищенню врожаю суниць.
Так, одноразове обприскування рослин у кінці цвітіння — на початку утворення зав'язі забезпечило підвищення врожайності сорту Коралова 100 на 8,3, а сорту Кульвер— на 14,2 %.
