Розміщення квіток у суцвітті іноді порушується, коли одне з розгалужень першого порядку слабше або в пазухах деяких приквітників другого чи наступних порядків не виростають квітки. Нетипове дихазіальне суцвіття буває у сортів, які мають схильність до сплющення (фасціації) квітконосів.

Серед сіянців іноді зустрічаються форми з видозміненим суцвіттям, у якого квітконіжки виходять ніби з одного місця — верхівки вкороченої головної осі (тип зонтика, рис. 4). Такі форми використовуються в селекції на дружність достигання суниць (Копань К. М., Копань В. П., 1974).

Рис. 4. Суцвіття суниць:

зліва — неправильний дихазій; 1—квітка першого порядку; 2 — квітки другого порядку; 3 — квітки третього порядку; 4 — квітки четвертого порядку; справа — зонтичний тип суцвіття,

На їх основі в УНДІС створено перспективні зонтичні дружнодостигаючі форми (Ж-16-223, 78-2-185) з рівнем урожайності 160—250 ц/га, у яких 70—80 % врожаю може бути зібраним одноразово. Це створює реальну основу для виведення сортів, придатних для машинного збирання врожаю і нової технології ручного збирання — з суцвіттями.

Верхівкові суцвіття мають від 6 до ЗО квіток, а ті, що виникли з бічних конусів наростання сердечок,— 3—5. У більшості сортів у середньому на суцвіття припадає 6—8 квіток. Малоквіткові суцвіття має сорт Коралова 100.

Квітки у суниць білі, іноді з рожевим відтінком, від 2 до 5 см у діаметрі. У суниць садових перші квітки у суцвітті найбільші, з 16—20 чашолистками, 8—16 пелюстками, ЗО—40 тичинками і 300—400 маточками. Переважна більшість сортів має двостатеві квітки. У незначної частини сортів (Комсомолка, Пізня з Леопольдсгаля, Міце Шіндлер) пиляків у квітках немає або вони недорозвинуті. Такі квітки називають жіночими, безтичинковими або недосконалими. Якщо в насадженні немає сортів з двостатевими квітками, то безтичинкові сорти плодів не зав'язують. У деяких сортів з двостатевими,квітками (Коралова 100, Ясна, Кульвер) у перших квітках пиляки недорозвинуті, а в наступних — нормальні.

Це явище найчастіше спостерігається в сортів з великими плодами.   Наявність   на   одних   рослинах   тільки   жіночих, а на інших — тільки чоловічих квіток буває лише в суниць мускусних.

Усі сорти суниць з двостатевими квітками самозапильні, але як показали наші та багато інших досліджень, при запиленні квіток одних сортів пилком інших утворюється більше ягід і вони краще виповнені. Так, у сорту Йосип Магомет при запиленні квіток власним пилком зав'язалось 60 % ягід від загальної кількості квіток, а при запиленні пилком іншого сорту — 87,4 %, у сорту Рощинська — відповідно 55,5 і 80,4 %, Коралка київська — 88,3 і 96 %. Тому, щоб забезпечити вищу врожайність суниці і кращу виповненість ягід, в суміжних кварталах вирощують кілька сортів.

У деяких сортів останні квітки в суцвітті мають нормально розвинуті пиляки і маточки, але плодів не зав'язують. Квітки, які засихають після цвітіння, називають фізіологічно чоловічими. Таких квіток мало в сортів Коралова 100, Ясна (до 3—4 %). За спостереженнями Т, П. Філософової (1970), багато фізіологічно чоловічих квіток має сорт Рубінова (47 %), тоді як у сортів Фестивальна, Красуня Загор'я таких квіток мало (5—8 %). За несприятливих умов росту, особливо під час закладання зачатків суцвіть, кількість стерильних квіток може збільшуватись. Тому оптимальна вологозабезпеченість грунту й систематичне його розпушення від часу закладання зачатків суцвіть до кінця цвітіння сприяє зменшенню кількості фізіологічно чоловічих квіток.

Здавалося б, що в безтичинкових сортів процент зав'язування плодів повинен бути нижчий, ніж у двостатевих, у яких маточки можуть запилюватися як своїм, так і чужим пилком. Наші досліди показали, що коли в насадженнях є сорт з добре розвинутими пиляками, то одностатеві сорти, як правило, зав'язують більше плодів і вони краще виповнені, ніж у деяких сортів з двостатевими квітками.

Слід також відзначити, що при самозапиленні кількість повноцінного насіння на плід в 2—3 рази менша, ніж при перехресному запиленні, схожість його гірша, а сіянці нерідко відзначаються депресивністю росту і розвитку.

Початок цвітіння суниць залежить від темпу наростання суми активних температур навесні. В Лісостепу УРСР він коливається від 20 квітня (1950 р.) до 18 травня (1980 р.). Першими зацвітають ранні сорти, через 4—5 днів — сорти середнього строку достигання і через 8—10 днів —пізні. Через неодночасний розвиток суцвіть й окремих квіток у них цвітіння триває 20 днів і більше. Тривалість цвітіння залежить від сорту й погоди. Іноді останні квітки цвітуть у той час, коли починають достигати перші плоди. Між початком цвітіння і початком достигання ягід проходить від 20 до 26 днів.