У неремонтантних сортів квіткові бруньки утворюються наприкінці літа та на початку осені, коли тривалість світлового дня зменшується до 13—14 годин. В УНДІС вивчали особливості закладання й розвитку репродуктивних органів основних сортів суниць в умовах північної частини Лісостепу. За спостереженнями В. 3. Чирятьєвої (1965), у раннього сорту Київська рання меристема сердечок переходить у генеративний стан у другій половині серпня, а в сорту середнього строку достигання Коралова 100 — в першій половині вересня. У сорту Київська рання в різні роки зачатки суцвіть починають закладатися майже в одні й ті ж строки, тимчасом як у Коралової 100 залежно від умов року вони можуть утворюватись з коливанням у 10—12 днів.

Закладання квіткових бруньок на ріжках навіть в однієї і тієї ж рослини розтягується на 10—16 днів. На сильніших ріжках вони закладаються раніше. У бокових конусах наростання сердечок меристема переходить у генеративний стан на 15—20 днів пізніше, ніж у верхівках (термінальних конусах наростання). На однорічній плантації квіткові бруньки починають утворюватись на 4—7 днів пізніше, ніж на дворічній. Видалення вусиків затягує початок диференціації плодових бруньок. Таке ж явище спостерігається при надмірному азотному живленні та зволоженні грунту. У сердечках розеток на вусиках, які з'являються до періоду закладання бруньок, зачатки суцвіть починають утворюватись у той же час, що й на ріжках материнських рослин, а в перших укорінених розетках - навіть трохи раніше.

Встановлено, що в суниць, як і в плодових рослин, для переходу меристеми конусу наростання в генеративний стан потрібно, щоб концентрація клітинного соку перед закладанням чи в період утворення зачатків суцвіть була підвищеною. Цьому сприяє невисока вологість грунту, яка в умовах досліду на сірому лісовому середньопідзолистому легкосуглинкоаому грунті, за даними І. П. Коломійця та В. 3. Чирятьєвої (1965), становить ЗО—40 % найменшої вологоємкості (НВ) перед періодом закладання квіткових бруньок. Позитивний вплив деякого зниження вологості грунту на закладання квіткових бруньок відмічали також В. В. Мочалов (1957), І. Л. Христо (1958), і. Д. Дяченко (1971). Якщо зниження вологості грунту до певного рівня ще перед закладанням квіткових бруньок стимулює їх утворення, то нестача вологи під час утворення генеративних органів призводить до припинення росту в сердечках, в результаті чого бруньки залишаються вегетативними, сплячими. Різні сорти неоднаково реагують на посуху в період утворення зачатків суцвіть. За нашими спостереженнями, сорт Коралова 100 після посушливої осені цвіте дуже слабо, а сорт Ясна — задовільно.

Після закладання зачатків суцвіть до настання зими відбувається диференціація квіток. Утворюються зачатки квіток першого й наступних порядків, а в квітках — зачатки чашолистків, пелюсток, тичинок ї маточок. Квіткові зачатки перед настанням зими перебувають на різному ступені диференціації залежно від сорту, сили росту ріжка та порядку квітки в суцвітті. У ранніх сортів на сильних ріжках і в квітках перших порядків диференціація квіток проходить глибше, ніж у пізніх сортів на слабших ріжках і в квітках останніх порядків у суцвітті. Так, за даними В. 3. Чирятьєвої (1965), у Київській приміській зоні термінальні верхівкові суцвіття сорту Київська рання до кінця осені мають зачатки квіток першого-четвертого порядків. У квітках першого порядку в цей час, крім зачатків чашолистків, пелюсток і пиляків, уже заклались насінні зачатки та утворились тетради в пиляках, а в квітках четвертого порядку — зачатки пиляків і маточок. У сорту середнього строку достигання Коралова 100 в сердечках верхівкових (термінальних) суцвіть до кінця осені утворюються зачатки квіток чотирьох порядків, але в менш розвинутому стані. У квітках першого порядку цього сорту утворюються лише зачатки маточок, а квітки четвертого порядку входять у зиму в фазі зачаткових горбиків. Зачатки пазушних суцвіть у всіх сортів менше розвинуті.

Ремонтантні суниці закладають зачатки суцвіть і при довгому світловому дні. У сортів, які плодоносять два рази за сезон, зачаткові суцвіття утворюються тоді ж, як і в неремонтантних суниць, а також навесні та влітку. У ремонтантних великоплідних сортів перший урожай збирають одночасно з ранніми сортами, а другий — у серпні—вересні або у жовтні. Ремонтантні місячні суниці утворюють зачатки суцвіть протягом усього вегетаційного періоду і плодоносять безперервно з початку літа до настання морозів.

Навесні відбувається дальша диференціація квіток та інтенсивний розвиток усіх частин квітки. Залежно від погод-них умов суцвіття в суниць починають з'являтись через 20—25 днів від початку росту листків. У добре розвинутих сердечках багатьох сортів суцвіття закладаються не лише з верхівкового конусу наростання, а й з бокових. В таких випадках з сердечок виростає два, а то й три суцвіття. Верхівкові суцвіття, які раніше закладаються, завжди краще розвинуті і мають більше квіток, ніж ті, що утворилися з бічних конусів наростання.

Квітки суниць зібрані в щиткоподібні суцвіття дихазіального типу, тому вони розвиваються в суцвітті неодночасно. Спочатку з'являється квітка першого порядку, потім з пазух двох приквітників виростають квітки другого порядку, а з пазух приквітників другого порядку — квітки третього порядку і т. д. (рис. 4). У більшості сортів найрозвинутіші суцвіття мають 3—4 порядки розгалужень, в окремих сортів їх більше.

Рис. 4. Суцвіття суниць:

зліва — неправильний дихазій; 1—квітка першого порядку; 2 — квітки другого порядку; 3 — квітки третього порядку; 4 — квітки четвертого порядку; справа — зонтичний тип суцвіття,