Розміщення рослин. Густіше розміщення рослин сприяє швидкому утворенню добре виповненої смуги і підвищенню врожайності у наступному році, особливо після літнього або ранньоосіннього садіння. Проте слід враховувати, що чим більше висаджують рослин на гектарі, тим вищі витрати на розсаду і робочу силу, а в наступних роках —- додаткові витрати на знищення зайвих вусиків 3 розетками.
Щоб забезпечити високий урожай і зручний обробіток грунту, міжряддя на промислових плантаціях повинні бути шириною 80—90 см, відстань між рослинами в ряду — 15—20 см.
При забезпеченні рослин площею живлення 80x20 см на гектар потрібно 62,5 тис. шт. розсади; 80X15—83 тис; 90X20—55,6 тис; 90X15—74 тис; 70X20 см — 71 тис. шт. Кращу розсаду і в оптимальні строки висаджують у ряду рідше, а гіршу і при запізненні із садінням — густіше. На грунтах, бідних на поживні речовини, рослини судять густіше, а на вологоємких і родючих — рідше.
При скороченому циклі вирощування суниць (і—2-річне використання насаджень на плодоношення) доцільне густіше розміщення рослин. Загущені насадження створюють двома способами. По-перше, загущують плантації при садінні, використовуючи на 1 га понад 100—150 тис. шт. розсади. При цьому створюють стрічкові насадження з вузькими міжряддями завширшки 60—70 см і густо (через і о—15 см) розміщують розсаду в рядках. По-друге, звичайні 1—2-річні насадження з площею живлення 80—90X15—20 см загущують у міжряддях дочірніми рослинами, які залишають на плодоношення. Таким чином створюються килимові насадження, які забезпечують урожайність понад 150— 200 ц/га.
На маточних ділянках застосовують тільки однорядкове розміщення рослин. За вегетаційний період усі вусики маточних рослин укорінюються в рядах і в міжряддях і цим створюються умови для високого виходу розсади з одиниці площі. При широких міжряддях, порівняно з вузькими, вусики розміщуються вільніше і добре освітлюються сонцем, а тому утворюється високоякісна розсада. Площа живлення рослин 80—90X25—ЗО см.
На присадибних ділянках рослини висаджують з міжряддями 50—60 см і відстанню між рослинами 20—25 см. При наявності достатньої кількості розсади у літньо- осінній період у ямку можна садити по дві рослини з метою одержання з одиниці площі в наступному році більшої кількості ягід.
Плантацію закладають за планом, у якому вказано чергування сортів, напрямок і кількість рядків, час і схему садіння.
Якщо грунт ущільнився від дощів, то перед садінням його глибоко розпушують дисковими знаряддями або культиваторами і одночасно боронують. Перед садінням заготовлену розсаду ще раз переглядають і ретельно сортують за розвитком кореневої системи та надземної частини. Розсаду готують у затіненому місці.
При садінні вручну вкорочені до 8 см корені вмочують у земляну бовтанку, щоб вони не підсихали. На легких добре розпушених супіщаних грунтах розсаду висаджують у ямки, які роблять вручну безпосередньо під час садіння. Слідкують, щоб корені розсади були розправлені, не загнуті і добре притиснуті землею в ямці. Незалежно від способу садіння земля повинна бути щільно притиснутою до коренів, що є важливою умовою успішного приживлювання розсади. На важких грунтах ямки необхідно готувати сапками, навіть коли грунт розпушений. Правильно висаджені рослини не повинні вириватися з землі при легкому підтягуванні їх за листок.
Глибина садіння має бути такою, як і для розсади на маточній ділянці, тобто верхівкова брунька повинна розміщуватись на одному рівні з поверхнею грунту і не присипатись землею. При глибокому садінні верхівкові бруньки загнивають, а при мілкому — корені оголяються і підсихають, від чого рослини гинуть.
Висаджують суниці навесні або в літньо- осінній період, рослини поливають, витрачаючи на кожну з них у середньому 0,5 л води. Кращі результати одержують при садінні «під воду». При цьому у заготовлену ямку наливають воду, потім, поки вода ще не просочилася в грунт, висаджують розсаду, засипаючи ямку розпушеною вологою землею. Всмоктуючись, вода щільно притискує землю до коренів. Після просочування води ямку зверху засипають сухою землею (мульчують), щоб не утворювалась кірка. В умовах зрошення суниці садять у грунт, добре зволожений напередодні, а під час садіння рослини знову поливають.
Для механізованого садіння використовують овочеві садильні машини, переобладнуючи їх на міжряддя 70—80— 90 см. Добрі результати одержують при застосуванні садильних машин СКН-6, СКН-6А, які працюють в агрегаті з тракторами типу «Беларусь», обладнані ходозменшувачами.
Садильний апарат машини складається із сошників для нарізування борозен, які заповнюються водою з водополивного устаткування, розміщеного на тракторі, садильного конвейєра з розсадоутримувачами, ущільнювальних коліс та ящиків для розсади. Машину регулюють на середню відстань між рослинами в ряду 18—20 см. Робоча швидкість трактора становить 0,45—0,785 км/год. Садильний агрегат обслуговується трактористом,
Продуктивність машини за зміну становить близько 1 та, а затрати праці при цьому не перевищують 90—100 людино-годин.