Вимерзла або зрізана надземна частина рослин може відростати в основному за рахунок сплячих бруньок підземної частини стебла, які закладаються в пазухах нижніх і середніх (за розміщенням) листків ще з розсади на вусиках. Після висаджування рослин вони залишаються в грунті в такому стані аж до порушення кореляції між надземною й підземною частинами. Сплячих бруньок у розсади буває тим більше, чим раніше вона утворилась на вусиках і чим менше з бічних бруньок розсади виросло вусиків. Високу регенеративну здатність суниць враховують при видаленні з плантацій сортових Домішок. їх ретельно викорчовують, не залишаючи пеньків.

Здатність суниць до відновлення втраченої надземної частини встановлена нами є спеціальних дослідах по знищенню суничного кліща (Лопатін М. І., Ковтун І. М., Селецький В. Ф., 1938), по омолодженню рослин (Ковтун І. М., 1941). Перші досліди свідчили про можливість повного знищення кліща, якщо зрізати й видалити з плантації надземну частину суниць з сердечками, в яких знаходиться значна кількість цього шкідника. У дослідах встановлена також висока ефективність зрізування стебел на омолодження рослин і в результаті цього збільшення їх урожайності. Після зрізування надземної частини рослин на рівні поверхні грунту і не глибше 1 см вони відновлюються з живих пеньків кореневищ навіть з тих, які мають висоту лише 0,5 см (рис. 3). При оптимальній вологості грунту нові паростки з'являються дружно через 10—15 днів після зрізування рослин. Розміщення близько поверхні грунту основ молодих стебел, з яких виростають нові придаткові корені, зумовлює добрий розвиток молодої кореневої системи рослин. Усі нові придаткові корені повністю знаходяться в грунті, добре розгалужуються восени та навесні наступного року і в результаті цього у рослин збільшується кількість активних коренів. У всіх сердечках рослин, омолоджених відразу після збирання врожаю, закладаються зачатки суцвіть. Все це позитивно впливає на зимівлю рослин і підвищує врожайність у наступному році після омолодження.

Таким чином, при омолодженні суниць можна запобігти зменшенню врожайності у зв'язку з віком рослин, а також створити умови для кращого використання добрив на плодоносній плантації, оздоровити її від кліщів та грибних хвороб.

При висаджуванні суниць навесні їх слід омолоджувати після першого врожаю, а при висаджуванні влітку — після другого. Цю операцію слід повторювати через кожні два роки. Якщо плантація вільна від багаторічних бур'янів і не заражена нематодами, а смуги рослин виповнені, то омолодженням можна продовжити строк використання насадження. Зрізування надземної частини сапками при омолодженні вимагає великих затрат ручної праці (40—50 людино-днів на гектар). Тому цей агротехнічний захід не набув поширення у колгоспах і радгоспах. З механізацією зрізування стебел або з розробкою іншої технології видалення надземної частини з плантації, наприклад, спалювання надземної частини вогневими культиваторами, омолодження суниць може набути значного поширення. Омолодження з успіхом можна використовувати у присадибному та колективному садівництві.