Англійський сорт, виведений від схрещування у 1946 р. сіянця Ньюджерсі № 1051 з сортом Клаймекс.   Районований   у   Житомирській,   Київській   та   Кримській областях. Добре зарекомендував себе для вирощування у закритому грунті.

Рослини сильнорослі, прямостоячі, добре облистнені матово-зеленими шкірястими листками середнього розміру. Утворює велику кількість вусиків, на яких формується добре розвинута розсада. Квітконоси довгі, міцні, багатоквіткові, квітки двостатеві. Рослини частково ремонтантні.

Плоди вищесередньої величини, одномірні (перші 25— 28 г, середня маса 8—10 г), округло-конічні або овальні, іноді гребінчасті, без шийки, світло-червоні, зернівки середньозаглиблені, шкірочка міцна, еластична. М'якоть світло-червона, щільна, кислуватого смаку. Ягоди містять 4,9— 5,39 % цукрів, 0,92—1,1 % кислот, 45,9—61,4 мг% вітаміну С. Достигають в середньопізні строки.

Сорт високоврожайний. На Житомирській сортодільниці в середньому за 1978—1980 рр. одержали 139 ц/га; на Сквирській в середньому за 1982—1983 рр.—153, а в 1982 р.— 188 ц/га.

Відзначається високою стійкістю проти сірої гнилі, витривалий до інших грибних хвороб. До недоліків сорту слід віднести дуже міцне прикріплення ягід до плодоніжки і чашечки.