Виведений у США від схрещування Теннессі Шіпер X Мідленд. Районований у Житомирській, Львівській і Закарпатській областях.

Рослини сильнорослі, високі. Листки великі, тьмяно-зелені, дуже зморшкуваті, опущені, на довгих черешках. Пластинки їх округло-овальні з великими зубчиками. Квітконоси середньої довжини і товщини, суцвіття компактне, багатоквіткове (12—16 квіток), квітки великі, двостатеві. За величиною та строками достигання перших і наступних плодів у цього сорту спостерігається значна розбіжність. Масса найбільших ягід — ЗО-—42 г, середня — 7,8—9,5 г. Перші плоди ширококонічні, часто з глибокою борозенкою (ніби подвійні), наступні — округло-конічні, оранжево-червоні, з шийкою, зернівки злегка заглиблені (рис. 6). М'якоть червонувато-оранжева, щільна, соковита., кислувата. Вміст цукрів 4,56—5,37 %, кислот 0,54—0,99 %, вітаміну С 51,3— 60 мг%.

Плоди щільні, високотранспортабельні, достигають у ранньосередній період.

Урожайність у сприятливих умовах висока. На Тернопільській сортодільниці в середньому за 1977—1979 рр. зібрали по 132,8 ц/га; в умовах конкурсного сортовивчення на Львівській дослідній станції садівництва в середньому за 1974—1976 рр.— по 182 ц/га; на Борзнянській сортодільниці в 1976—1979 рр.—132, а в 1978 р.—233,3 ц/га. На Кутській сортодільниці в 1981 р. одержали 184,2 ц/га, а в середньому за 1978—198! рр.— 138,7 ц/га. На Ровенській сортодільниці у 1981 р.— 224,3 ц/га. Покахонтас належить до сортів інтенсивного типу з коротким періодом експлуатації плантацій (2—3 роки).

До недоліків сорту слід віднести середню зимостійкість, низьку посухостійкість та пошкодження суничним кліщем.