Вибрані ділянки обстежують на зараженість ґрунтовими шкідниками. Ділянки, де на II м2 є більше однієї личинки хруща або більше чотирьох личинок дротяників, без попереднього знищення шкідників непридатні під суниці. Щоб установити зараженість грунту личинками хрущів та дротяників, беруть 10—15 проб на гектар з ямок завдовжки і завширшки до 50 см і глибиною ЗО см. У вийнятому з ямок грунті підраховують кількість личинок. Ділянку, виділену під маточник, додатково обстежують на зараженість нематодами. Крім того, визначають вміст поживних речовин, кислотність, водно-фізичні та інші властивості грунтів. За результатами цих аналізів розробляють заходи, спрямовані на поліпшення агрохімічних властивостей грунту ще до садіння рослин. Для боротьби з ґрунтовими шкідниками та нематодами у парове поле в травні, а в зайнятому пару відразу після збирання парозаймаючої культури підживлювачем ПОУ вносять 20  %-ну аміачну воду по 1500—2000 л/га на глибину 20 см.

Передсадивна підготовка грунту під суниці полягає у знищенні бур'янів і шкідників механічними та хімічними засобами,   у  внесенні   добрив,   нагромадженні   оптимальної кількості   вологи,   вапнуванні   кислих   грунтів,   вирівнюванні поверхні ділянки та в оранці і розпушенні орного шару.

Найкраще грунт можна підготувати на полях сівозміни. На маточних ділянках у сівозмінах слід вирощувати культури, несприйнятливі для розвитку нематод, якими пошкоджуються й суниці, і стійкі проти кореневої гнилі та вертицильозного в'янення.

У виробничих умовах суниці на значних площах вирощують в овочевій сівозміні. Слід відзначити, що вирощування їх на великих ділянках у господарствах, де однією з основних галузей є овочівництво, може знизити ефективність цієї культури, оскільки строки проведення основних робіт на овочевих і суничних плантаціях часто збігаються. Так, урожай ранньої капусти і суниць збирають в один і той же строк. Крім того, під час збирання ягід багато овочевих культур потребують невідкладного прополювання і проведення інших робіт, на які використовують робочу силу, через що ягоди збирають несвоєчасно. Після деяких овочевих рослин поля дуже забур'янюються, що призводить до додаткових витрат коштів на обробіток грунту в суничних насадженнях. Враховуючи це, основні промислові насадження суниць доцільно вирощувати у плодово-ягідних господарствах або спеціалізованих відділках.

У Лісостепу і Степу, де спостерігається засолення грунту, рекомендують таку сівозміну: 1 поле — чорний пар (зайнятий пар при відсутності небезпечних багаторічних бур'янів та шкідників), 2—4 поля — суниці, 5 — зернові культури з підсівом люцерни, 6—7 — люцерна. На Поліссі в суничній сівозміні впроваджують таке чергування культур: 1 поле — пар, 2 — суниці молоді, 3—4 — суниці плодоносні, 5 — зернові культури. На багатих, добре окультурених грунтах суниці на плодоношення використовують протягом трьох років.