Новий ранній, крупноплідний сорт, створений на Львівській дослідній станції садівництва селекціонерами К. М. Копань і В, П. Копань схрещуванням у 1963 р. Коралової 100 з Київською ранньою.

Сорт районовано у Волинській, Ворошиловградській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській і Чернівецькій областях.

Рослини середньорослі, добре облистнені, в молодому віці сильні розетки листків ніби притиснуті до землі. Листки середньої величини, увігнуті по центральній жилці, зморшкуваті, тьмяно-зелені, опушені, з гостро широкопилчастими краями. Вусиків помірна кількість, вони середньої товщини, зелені з рожевим відтінком. Розсада сильна, з добре розгалуженою кореневою системою. Квітконоси середньої довжини, в основі товсті, двічі-тричі розгалужені, міцні. Кожне розгалуження являє собою ніби самостійний небагатоквітковий дихазій, який має 5—6 квіток і формує 4—6 ягід. Суцвіття під час цвітіння розміщуються нарівні з листками або дещо нижче від них. Квітки двостатеві, іноді в перших квітках частина пиляків недорозвинута.

Перші плоди великі (27—ЗО г, у рік першого плодоношення — до 40 г), усічено-ширококонічні, пізніші — правильної конічної форми, з середньою масою 9—10,5 г. Плоди інтенсивно червоні, блискучі, з майже поверхневими зернівками. Характерними ознаками ягід є також добре виражена шийка і великі чашолистки. М'якоть світло-червона, середньої щільності, соковита, приємного кисло-солодкого смаку з ароматом, що забезпечується співвідношенням 5,62—9,02 % цукрів та 0,62—0,84 % кислот. Вміст вітаміну С 80—83 мг%. Перші ягоди достигають на 1—2 дні пізніше від сорту Київська рання. Надходження врожаю досить дружне. Плоди споживають переважно свіжими. їх можна використовувати також для технічної переробки.

Урожайність сорту висока. В конкурсному сортовивченні на Львівській дослідній станції садівництва в 1967—1972 рр. одержано 123—178 ц/га, в 1976—1978 рр. в УНДІС — 83—212,6, а в середньому за ротацію — відповідно 169,7 та 146 ц/га. На дільницях державного сортовипробування в 1978 р. одержано такий врожай, ц/га: на Уманській — 123,3, Кутській — 126,8, Хустській — 137,9, Сквирській і Корсунь-Шевченківській — по 149,6, Борзнянській — 200, в середньому за ротацію (1977—1979 рр.) — на Кутській — 113,9, Хустській — 125,4, Кам'янець-Подільській — 129,3, Борзнянській — 131,5, Сквирській — 133,3. В останні роки найвищі врожаї одержано на Кутській сортодільниці: 1982 р.— 184,4 ц/га, 1983 р.—207,5 ц/га.

Сорт відносно зимо- і посухостійкий, досить стійкий проти грибних захворювань. В окремі роки уражується суничним кліщем. Відзначається невибагливістю до грунтово-кліматичних умов, позитивно реагує на підвищений вміст поживних речовин та зразковий догляд.