Кореневище і корені. Підземна частина складається з короткого кореневища (підземного стебла) та коренів. Кореневище утворюється в результаті заглиблення (на 1—1,5 см) основи розсади під час садіння та підгортання грунту до стебла, а також при обробітку в рядах і міжряддях. Корені мичкуваті, дуже розгалужені, з багатьма дрібними тонкими корінчиками. Основна маса коренів (до 90 %) розміщена у верхньому шарі грунту на глибині 10—30 см і лише окремі з них проникають до 90—150 см. У горизонтальному напрямку корені в суниць, які вирощують у загущених рядах, розвиваються в основному під пологом листків. На відстані до 10 см від основи рослин розміщується 72,6 % загальної довжини коренів, від Ш до 20 см —21,6 і далі — 5,8 %. У зв'язку з неглибоким розміщенням коренів необхідно зберігати вологу у верхніх шарах грунту, застосовуючи неглибокий обробіток, щоб не пошкодити коренів. Стебла й коренева система чутливі до морозів і підмерзають, якщо рослини взимку не захищені сніговим покривом або яким-небудь штучним накриттям.

Корені починають рости і розгалужуватись рано навесні при температурі грунту плюс 1—2 °С. Вони особливо інтенсивно ростуть до початку достигання ягід, але ріст їх не припиняється аж до замерзання грунту, якщо є достатня кількість вологи. Після збирання врожаю на стеблах в основі приростів цього року починають виростати нові додаткові корені. Тому і в цей період важливо не допускати підсушування грунту.

Коренева система суниць у перші три роки життя рослин збільшується за рахунок її розгалуження і виростання нових додаткових коренів з наймолодших частин стебла, які розміщуються біля самої поверхні грунту. Інтенсивність наростання основних коренів при весняному садінні знижується після першого врожаю, а при садінні влітку — після другого плодоношення. Починаючи з третього-четвертого року життя рослин нижня частина кореневищ разом з розміщеними на ньому коренями поступово відмирає.

Корені, що відмирають, частково замінюються новими, які відростають з основ приростів ріжків поточного року. Але з віком ріжки все вище піднімаються над поверхнею грунту і повітряні корені дуже терплять від посухи або гинуть від морозів. У результаті цього розміри діяльної кореневої системи з кожним роком зменшуються, а рослини слабшають і знижують урожай.

У зв'язку з старінням рослин на плантації, висадженій навесні, вже на другий рік плодоношення збирають ягід на 25—ЗО, а на четвертий рік — майже на 60 % менше порівняно з першим роком. Навіть за сприятливих для суниць умов в перший рік плодоношення збирають по 150— 200 ц/га ягід, на другий рік — на  15  %   менше.

Урожай суниць з віком рослин у різних сортів знижується неоднаково. Так, у сорту Коралова 100 четвертий урожай становить 58 % першого, тоді як в інших сортів врожай знижується до такого розміру вже на третій рік плодоношення.

Отже, на третій-четвертий рік плодоношення суниці набагато знижують урожай, тому їх доцільно вирощувати на одному місці не більше чотирьох років. У ряді країн практикують однорічну культуру суниць.