Київська рання це найраніший з районованих сорт. Виведений в УНДІС селекціонером С. X. Дукою від схрещування у 1945 р. сорту Кульвер з Київською ранньою 1 (сіянець Крессента X Рощинська).

З 1954 р. сорт районовано в Україні, а з 1964 р. також у Ростовській області, Дагестані, у Казахстані і Білорусі. На Україні сорт районовано у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Київській, Миколаївській, Одеській, Ровенській, Сумській, Харківській і Херсонській областях.

Рослини сильні, густо вкриті темно-зеленими листками з матовим нальотом. Черешки високі (до 25 см), опушені. Середній листочок овально-ромбічної форми. Вусиків дуже багато, вони не товсті, зелені, з рожевим відтінком. Розсада досить розвинута. Суцвіття розложисті, мають 10—15 двостатевих квіток на довгих квітконіжках. Цвіте рано, тому приморозки можуть пошкодити перші квітки.

Маса перших ягід становить 10—12 г, наступних 6—7, а в кінці збору — 3—5 г. Найбільша маса ягоди 18 г. Дружне достигання та добрі смакові якості недостиглих ягід, які збирають разом із стиглими, зумовлюють порівняно значну продуктивність праці на збиранні врожаю в перший і другий рік плодоношення.

Ягоди — видовжено- або округло-конічні, перші іноді з поздовжньою глибокою борозенкою (неначе подвійні), без шийки або з слабовиявленою шийкою, світло-червоні; а дуже стиглі — червоні. М'якоть плода оранжево-червона, середньої щільності, кисло-солодка, запашна, добра на смак. Ягоди містять 4,7—8 % цукрів, 0,73—1,2 % кислот та 49— 83 мг% вітаміну С. Плоди споживають в основному свіжими, але вони придатні для приготування варення й інших продуктів технічної переробки.

Залежно від умов вирощування перші плоди достигають в середині травня — на початку червня. За найраніший строк достигання цей сорт високо ціниться населенням і займає значні площі в колективному та присадибному ягідництві.

Урожайність сорту середня (70—80 ц/га), а в сприятливих умовах і досить висока. Так, на Сквирській сортодільниці за 1976—1978 рр. вона становила 124,2 ц/га. У 1981 р. на Могілів-Подільській сортодільниці одержали 132,6 ц/га ягід, а в середньому за 1980—1983 рр.— 103,2 ц/га. На дослідній ділянці УНДІС у 1965 р. одержали найвищу врожайність — 1895 ц/га (Марковський В. С, 1969).

Рослини рано закладають плодові бруньки (з середини серпня), а тому вимагають доброго догляду зразу ж після збирання врожаю.

Сорт зимостійкий і порівняно добре витримує посуху. На надмірно удобрених і вологих грунтах рослини дуже загущуються високими листками, що призводить до втрати цінної властивості — ранньостиглості. Листки і плоди порівняно стійкі проти борошнистої роси, але значно уражуються білою плямистістю. Менше інших сортів пошкоджується суничним кліщем і нематодами.