Висока і довголітня продуктивність смородини і порічок визначається комплексом агротехнічних заходів, з яких важливе значення належить зрошенню. Основні промислові плантації ягідників розміщені здебільшого у зонах достатнього зволоження. Однак і в цих умовах у відповідні  фази розвитку  рослин бувають  посушливі  періоди. При недостатній кількості опадів в усіх районах вирощування смородину й порічки необхідно поливати. Вологість грунту слід підтримувати у межах 60—70  %  НВ.

В умовах нестійкого зволоження при відсутності опадів навесні і в першій половині літа перший раз насадження поливають під час цвітіння, другий — у період достигання плодів і третій — після або під час збирання ягід. Поливають по борознах завглибшки 10—12 см, які нарізують підгортальником чи корпусом плуга. Борозни завширшки 30—35 см нарізують на відстані 35—40 см від рослин з обох боків ряду. На кожний полив використовують близько 400 м3 води на 1 га. На молодих плантаціях норму поливу зменшують у два рази. Борозни і гребені після зрошення при підсиханні грунту вирівнюють шлейфами, культиваторами або боронами.

У Степу зрошення є обов'язковим агротехнічним заходом. Протягом вегетації ягідні культури тут поливають 4—5 разів і більше, використовуючи при кожному зрошенні по 400—600 м3 води на гектар. Перший раз поливають наприкінці цвітіння — на початку формування ягід, другий і третій (а за умов сильної посухи і четвертий) —- під час плодоношення й перед збиранням урожаю і четвертий (п'ятий)— після збирання плодів. За 10—-12 днів до замерзання грунту дають вологозарядковий полив, який позитивно впливає на перезимівлю рослин. У північному Лісостепу і на Поліссі в посушливі роки смородину й порічки необхідно поливати в такі ж строки, як і в південних районах. Кращим -способом зрошення є дощування.

Прогресивним у поливах є встановлення режиму зрошення насаджень протягом усього періоду вегетації. В умовах Донбасу кращим для кущових ягідників є режим зрошення з перемінною вологістю, коли вегетаційні поливи проводили при зниженні вологості грунту у першій половині літа до 80 та 70 % НВ. Приріст урожаю при цьому у перші три роки плодоношення становив 153 та 164 %. Рослини відзначались підвищеною зимостійкістю.