Кущові яідні культури (особливо смородина) в період росту і їлодоношення поглинають велику кількість поживних речоин. Тому перед садінням і під час вегетації рослин необхідно вносити у грунт достатню кількість органічних і мінеральних добрив. На молодих плантаціях їх вносять уздорк рядів у смуги завширшки їм, які потім розширюють р 1,5 м. У плодоносних насадженнях удобрюють всю пледу. При достатньому передсадивному удобренні грунту добрива починають вносити на З—4-й рік після садінні,авнаступні роки насадження підживлюють мінеральними добривами щороку, органічними — через рік.
Органічні й фосфорно-калійні мінеральні добрива вносять переважно під зяблевий обробіток, а азотні — навесні під культивацію. Якщо восени добрива не вносили, то їх вносять навесні. Смородина дуже реагує на підживлення мінеральними добривами у період формування зав'язі.
Всесоюзний науково-дослідний інститут садівництва ім. І. В. Мічуріна для підживлення рекомендує такі дози добрив: 33 %-ної аміачної селітри — 1—1,5 ц/га, 18 %-но-го суперфосфату — 1,5—2,5 і 50 %-ного хлористого калію — 0,6—0,9 ц/га.
Про позитивну реакцію смородини на підживлення підвищеними дозами мінеральних добрив в умовах дерново-підзолистих супіщаних грунтів свідчать досліди Н. Г. Ільчишиної і О. В. Щербак (1970), які були закладені в УНДІС. При цьому добрива вносили щороку під культивацію на всю площу живлення: аміачну селітру — навесні, а гранульований суперфосфат і хлористий калій — восени. Найбільший економічний ефект одержали від внесення по 100 кг/га азоту, фосфору й калію. При підживленні з чотирирічного віку у сорту Сандерс урожайність насаджень зросла на 11,2, а в Голіафа — на 16,5 ц/га порівняно з контролем, де перед садінням було внесено 40 т/га торфокомпосту і по 60 кг/га фосфору й калію.
На чорноземах малогумусних середньосуглинкозих позитивні результати давало щорічне внесення суперфосфату, аміачної селітри і хлористого калію. Найбільший приріст урожаю (26 %) одержали при внесені подвійної дози фосфору й калію.
Для підвищення врожайності смородини велике значення має позакореневе підживлення мікроелементами. У поєднанні з внесенням основних добрив у грунт воно стимулює розвиток рослин, збільшує їх урожайність і поліпшує смакові якості та підвищує технологічні властивості ягід.
Для позакореневого підживлення використовують 0,02 %-ний азотнокислий кобальт, 0,05 %-ний молібдено-вокислий амоній та 0,03 %-ний йодистий калій.