Використання цього способу вкорінення живців забезпечує найвищий коефіцієнт розмноження. Вирощені саджанці практично вільні від таких шкідників, як склівка, златка і особливо від брунькового кліща. Якщо брунька уражена кліщем, вона не проростає, значить, такий живець не стане саджанцем.

Укорінюють живці у холодних розсадниках, які використовують також для зеленого живцювання. Холодні розсадники складаються з таких об'єктів: котловани, поліетиленові накриття, поливна система-з автоматичним регулюванням та приміщення для автоматики.

Котловани обрамлюють опалубками з дерева, бетону чи цегли. Оптимальні розміри їх для найкращого виробничого використання такі: довжина 12 м, ширина 1,2, глибина 0,25 м. На такі котловани ставлять металеві каркаси заввишки 0,7—0,8 м, які потім накривають плівкою.

Рано навесні котловани заповнюють солом'яною січкою шаром завтовшки 15—18 см. Солому добре зволожують, трамбують і зверху насипають торф або грунт шаром З—5 см. Субстрат обпудрюють негашеним вапном, щоб попередити розвиток грибів. Поверх грунту насипають шар річкового піску завтовшки 3—4 см.

Наприкінці березня або на початку квітня із заготовлених восени або взимку здерев'янілих прикореневих пагонів ріжуть однобрунькові живці. Під брунькою залишають якомога довшу частину стебла, зріз над брунькою роблять коротким. Один працівник за восьмигодинний робочий день нарізує 4000 таких живців або висаджує у розсадник 6500 штук за схемою 3,5—7X2,5—5 см. Після садіння живці поливають, котлован накривають плівкою.

Через 5—6 днів брунька проростає, а на 7—10-й день у нижній частині живця, що знаходиться в піску, проростають корінці. Температура під плівкою повинна підтримуватись у межах 25н—27 °С і не перевищувати ЗО °С. Через 30— 35 днів після садіння виростають рослини заввишки 6—8 см. їх вибирають, сортують і пересаджують на дорощування в ягідну шкілку з площею живлення 60X12 см.

При вирощуванні таким способом дворічних саджанців смородини на. Орловській дослідній станції садівництва собівартість 1 тис. шт. становить 80—90 крб. при рентабельності 170—190 %. Дослідне господарство станції щорічно одержує 40—50 тис. крб. прибутку від реалізації таких саджанців.