Для забезпечення доброго росту й рясного плодоношення смородина чорна потребує великої кількості вологи і прохолодного грунту. Порічки менш вибагливі до вологості і добре розвиваються на тепліших грунтах. Однак для одержання високих урожаїв порічок і смородини вологість і родючість грунту відіграють вирішальну роль. Своєчасний і високоякісний обробіток грунту та утримання насаджень у чистому від бур'янів стані найповніше зберігають ґрунтову вологу. При цьому забезпечується доступ повітря до коренів і створюються сприятливі умови для життєдіяльності корисних мікроорганізмів.

Міжряддя на плантації смородини утримують під чорним паром. Для цього при з'явленні бур'янів і утворенні кірки   їх   розпушують   боронами   і   культиваторами.   Першу культивацію проводять на глибину 10—12 см. Дискових знарядь для міжрядного обробітку грунту використовувати не слід, бо вони пошкоджують велику кількість коренів.

У ранньовесняний період у міжряддях закривають вологу важкими боронами «зигзаг». Кількість культивацій і прополювань вручну протягом вегетаційного періоду залежить від зони вирощування, віку і розвитку рослин, кількості опадів та наявності бур'янів. У дощове й тепле літо і на молодих плантаціях кількість бур'янів збільшується, а тому потреба в культиваціях і прополюваннях зростає. На плантаціях смородини й порічок використовують такі самі машини й знаряддя по догляду за грунтом, як і в насадженнях малини. Для міжрядного обробітку доцільно застосовувати культиватор-рослинопідживлювач.

У гірських умовах на схилах міжряддя утримують під чорним паром з нетривалим задернінням через міжряддя. У міжряддях, які утримують під задернінням, протягом літа систематично скошують траву, залишаючи її як мульчу. Застосування короткочасного (1—2-річного) задерніння в чергуванні з чорним паром забезпечує нормальний розвиток рослин і запобігає змиванню грунту.

Несвоєчасний і неякісний обробіток грунту призводить до розмноження пирію та інших небезпечних бур'янів, які негативно впливають й приріст і плодоношення кущових ягідників.

У районах недостанього та нестійкого зволоження з метою запобігання втратам волои грунт мульчують. Про високу ефективність мульчвання свідчать досліджеіня УНДІС. За даними інституту, урожай смородини чорної на замульчованих ділянках був на 60-80 % вищий, ніж на контролі. На молодих плантаціях мульчують круги навколо рослин діаметром 60—80 см, а на старших — мульчу розкладають суцільною смуго) завширшки 100—150 а-Грунт мульчують зразу І після першого розпушування міжрядь.

Мульчу з соломи восени згрібають, а гній заорюють при зяблевому обробітку грунту.

Важливим заходом, ю забезпечує нагромадження вологи у грунті в осінньо-зімовий період, є зяблеве розпушування міжрядь на глбину 10—14 см. На дерново-підзолистих грунтах Поліся зяблевий обробіток полягає у дискуванні міжрядь. У Лісостепу обробіток міжрядь садовими дисковими боронами або культиваторами проводять на супіщаних і легкосугликових грунтах. Важкі за механічним складом і перезволожені грунти орють на глибину 12—14 см.