Виведений  селекціонером А. Г. Волузньовим від складного схрещування європейських сортів, відбірних форм сибірського підвиду і похідного від смородини дикуші сорту Голубка. В межах України районований у Вінницькій, Волинській, Ворошиловградській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Ровенській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

Кущі сильнорослі, досить розлогі, з віком здатні сильно загущуватись, пагони світло-коричневі, вигнуті. Листки великі, темно-зелені, шкірясті, матові. Грона середньої довжини, густорозміщені (рис. 29). Ягоди великі, однакової величини (середня маса — 0,89—-1,2 г), округло-овальні, чорні, матові, шкірочка тоненька, еластична. Смак кислосолодкий,приємний, вміст цукрів 7—7,51 %, кислот 2,67— 2,9 %, вітаміну С 110,6— 171,8 мг %. Достигають ягоди в середні строки, дружно, вони не осипаються.

Сорт високоврожайний. В середньому за 1974— 1979 рр. на Волинській сортодільниці одержали 68,8 ц/га, на Кутській — 80,2, Лохвицькій — 89 ц/га. Найвищу врожайність на цих сортодільницях одержали в 1977 р.— відповідно 116,2, 115,9 та 142 ц/га. На    Борзнянській    сортодільниці в 1979 р. одержали 177,5 ц/га, а на Ровенській — 191 ц/га. У 1983 р. найвища врожайність була на Лохвицькій сортодільниці — 135,7 ц/га.

Сорт відзначається зимостійкістю, досить високою само-плідністю, стійкістю проти антракнозу та іржі. В останні роки відмічено прогресуюче ураження сорту борошнистою росою.