Правильне формування й обрізування кущів є важливим заходам підвищення врожайності й одержання високоякісних плодів. Смородина краще плодоносить на бокових приростах, розміщених на 2—3-річних гілках першого й другого та на розгалуженнях третього й вищих порядків. Таким чином, найціннішими є сильні бокові розгалуження 2—4-річ-них гілок. На старіших гілках плодових бруньок закладається менше, ягоди утворюються дрібніші.

Плодові бруньки порічок найчастіше розміщуються на 2—3-річній деревині, на межах приростів вони розташовані скупчено. Кільчатки порічок довговічніші, ніж у смородини чорної, тому на плодоношення у порічок залишають і старіші гілки — до 6—7-річного віку.

Обрізуванням створюють умови для сильного росту однорічного приросту і регулюють плодоношення куща. При обрізуванні необхідно враховувати біологічні особливості сортів, які за характером росту і плодоношення ділять на три біологічні групи. До першої з них належать сорти з великою пагоноутворювальною здатністю, тобто ті, що дають багато прикореневих однорічних пагонів, до другої — з малою і до третьої — такі, що займають проміжне місце (за кількістю прикореневих однорічних пагонів) між першою і другою групами. Більшість районованих сортів смородини і порічок в УРСР належить до третьої групи.

У саджанців першого року виростає по 4—5 добре розвинутих прикореневих пагонів. Наступного року з них залишають по 3—4 найсилькіших для утворення перших скелетних гілок. Слабші зрізують низько- при землі, щоб викликати утворення нових прикореневих пагонів. До осені цього ж року в кущах буде вже по 3—4 дворічні скелетні гілки з розгалуженням першого порядку завдовжки 15— 40 см кожне і по 5—6 прикореневих однорічних пагонів, які утворились у поточному році.

Навесні наступного року (третій рік вегетації) з бічних бруньок на гілочках першого порядку розвинуться плодові грона і по 1—2 пагони заміщення (гілочки другого порядку). Гілочки другого порядку завдовжки 2—3 см називаються кільчатками, а ті, що досягли довжини 15—25 см,— плодовими пагонами. З усіх прикореневих однорічних пагонів залишають лише по 3—4 найсильніших, а решту слабких зрізують біля поверхні грунту.

Восени третього року в кущах буде по 3—4 трирічні скелетні гілки з розгалуженням першого й другого порядків, по 3—4 дворічні гілки з розгалуженням першого порядку і по 3—5 і більше однорічних прикореневих пагонів.

На 4—5-й рік після садіння кущі смородини чорної можуть мати по 12—15, а порічок — по 8—12 гілок різного віку, рівномірно розміщених і незагущених.

Як уже зазначалося, плодушки у смородини недовговічні, і найбільша кількість їх розміщується на приростах 2—4-річ-ної деревини. Протягом перших 3—4 років скелетні гілки дають сильний приріст і багато кільчаток, надалі приріст зменшується,   продуктивність  гілок  знижується.  На  старих5—6-річних гілках, які мають слабкий приріст, у смородини утворюються дрібніші ягоди. Такі гілки зрізують, а замість них залишають стільки ж однорічних добре розвинутих прикореневих пагонів. У порічок низький урожай дають гілки 7—8-річного віку, їх теж видаляють і у рівнозначній кількості замінюють однорічними пагонами.

Проте буває, що гілки молодшого віку ростуть гірше порівняно з старішими 5—6-річними. Такі слабо розвинуті молоді гілки необхідно видаляти при обрізуванні, залишаючи замість них гілки старшого віку, але сильно розвинуті.

Дальше формування й обрізування кущів смородини чорної і порічок полягає в заміні малопродуктивних старих гілок (5—7-річних) на цінніші молоді, а також у проріджуванні кущів. При цьому насамперед зрізують гілки, що лежать на землі, пошкоджені склівкою, златкою чи галицею, а потім усі прикореневі пагони, які не використовують на заміщення, або дуже слабкі.

Смородину й порічки обрізують щороку восени і на початку зими до випадання снігу, У насадженнях, де є склівка і златка, пошкоджені гілки обрізують влітку, відразу ж після збирання ягід, бо в цей час їх добре видно.

 Не слід обрізувати кущі навесні, оскільки бруньки (особливо смородини) рано починають розвиватись і легко обламуються. Вирізані гілки негайно видаляють з плантації і обов'язково спалюють, щоб знищити всіх шкідників, які є на них. Підбирають зрізані гілки лозопідбирачем начіпним виноградниковим.

Для обрізування кущів застосовують пневматичний агрегат на тракторах. Агрегат має вісім пневмосекаторів, які забезпечують підвищення продуктивності праці у 1,5—2 рази порівняно з ручним обрізуванням.