Сорт Мліївської дослідної станції садівництва, виведений селекціонером І. О. Миколайчуком від схрещування в 1950 р. сорту Юннат з Алтайським гібридом 35-37-3 з сибірського підвиду смородини чорної. Районований у Вінницькій, Житомирській та Черкаській областях з 1977 р.

Кущі сильнорослі, досить розлогі. Грона середньої довжини з густо розміщеними плодами (середня маса 0,9— 1,3 г, а більших 2,8 г). Ягоди приємного кисло-солодкого смаку, містять 6,8—7,6 % цукрів, 2,8—3,14 % кислот, 166,3—300 мг%  вітаміну С.

Достигають дружно, в середні строки. Сорт універсального призначення.

Урожайність висока, але через низьку самоплідність значною мірою залежить від погодних умов під час цвітіння. Кращі дані за врожайністю одержали в 1971—1974 рр. на Корсунь-Шевченківській сортодільниці—61,8 ц/га, у тому числі в 1974 р.— 146,4, у 1977—1979 рр. на Сквирській — 62,9, Ровенській — 56,9, а найвища врожайність відмічена на Лохвицькій сортодільниці у 1977 р.— 168,3 ц/га.

Сорт зимостійкий, але значно уражується грибними хворобами, пошкоджується смородиновим бруньковим кліщем.