Сорт виведений в НДІС Сибіру від схрещування в 1942 р. сорту Сандерс з відбірною формою смородини сибірської селекціонерами М. О. Лісавенко, Н. 1. Правцевою, Н. М. Павловою, І. А. Кухарським. На Україні районований у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Київській, Миколаївській, Полтавській, Ровенській та Тернопільській областях.

Кущі сильнорослі, напіврозлогі, середньозагущені. Грона середньої або вищесередньої довжини, поодинокі, з рідким розміщенням 5—9 ягід. Плоди досить великі (середня маса 0,9—1,1 г), чорні зі слабким сизуватим нальотом, шкірочка тонка. М'якоть зеленувата, соковита, добра на смак, з приємним ароматом. Ягоди містять 8,5—12,3 % цукрів, 2,89—3,36 % кислот та 128—194 мг% вітаміну С. Достигають в ранньосередні строки, дружно.

Урожайність сорту висока. На Волинській сортодільниці в середньому за 1971—1973 рр. одержали 90,3 ц/га, а в 1973 р. 117,9; на Кутській Івано-Франківської області — 74,7, а в 1980 р.— 95; на Сумській у 1977 р.— 76,7; на Сквирській у 1978 — 86,5, на Первомайській у 1981  р.— 90 ц/га.

Сорт середньозимостійкий, посухостійкий, частково самоплідний. В останні роки прогресує ураження сорту борошнистою росою та пошкодження смородиновим бруньковим кліщем, що призводить до значного зниження врожайності.