З ягідних культур на присадибній ділянці повинні рости суниця, смородина, аґрус і малина. Земляника легко розмножується й скороплідна: починає плодоносити вже на другий рік, а повний урожай дає на третій рік після посадки. Урожайність суниці в середньому становить 1 кг із 1 м2. Великої уваги заслуговує чорна смородина, ягоди якої містять багато вітамінів. Середня врожайність її становить не менш 2 кг із куща. Великий і регулярний урожай дає червона смородина. Аґрус по врожайності перевершує всі інші ягідні культури: урожайність із одного куща становить у середньому 3-4 кг. Малина легко розмножується, але врожайність у неї в середньому 0,5 кг із 1 м2. .

З овочевих культур у Нечорноземній зоні повсюдно можна вирощувати у відкритому ґрунті всі холодостійкі культури. З теплолюбних культур вирощують помідори, огірки, гарбуз, кабачки, патисони, квасолю. Через недолік тепла не вирощують більше теплолюбні культури, такі, як баклажани, перець, диня й кавун. Населення Нечорноземної зони забезпечується плодами цих культур за рахунок ввозу їх з південних республік.

Урожайність по культурах і площа, необхідна для забезпечення річної норми споживання овочів, представлені в таблиці 1.

На ділянці варто вирощувати не тільки плодові і ягідні культури, а також овочеві й декоративні, але в менших кількостях. Зразковий план раціонального розміщення цих культур на ділянці площею 600 м2 наступний: плодові, культури 240 м2, ягідники 120 м2, город 100 м2, декоративні культури 80 м2. Під садовий будиночок і господарський блок, які звичайно будують під одним дахом, залишають 60 м2.

На дачних ділянках при такій же площі рекомендується більше уваги приділяти декоративним культурам і трохи менше - плодово-ягідним й овочевим.

Породний склад плодових й ягідних культур на садовій і дачній ділянці городян може бути таким, який перерахований у таблиці 5 для присадибних ділянок сільських жителів, але більше насиченим ягідними культурами.

1. Зразковий розподіл площі городу для забезпечення потреби в овочах родини із чотирьох чоловік

Серед овочевих культур основне місце повинні зайняти ранні зелені - салат, редис, щавель, ревінь, кріп, багаторічні цибулі, які вже в травні дають свіжу продукцію. Як правило, городяни не вирощують кочанну капусту, а надають перевагу купляти в торговельній мережі, тому що немає умов для вирощування розсади. Однак на садово-городній ділянці варто обробляти кольорову капусту, що володіє коштовними харчовими якостями й поки ще нерегулярно вступник у продаж.

Зразковий склад овочевих культур на площі 100 м2 наступний: картопля ранній - 35 м2, редис, салат, кріп, шпинат, щавель, ревінь, лук-батун, лук-шнітт - 15 м2, морква, петрушка, буряк - 10 м2, цибуля ріпчастий, часник - 5 м2, огірки під плівкою або без - 10 м2, томати під плівкою або без - 10 м2, капуста кольорова - 5 м2, кабачки, гарбуз, патисони - 6 м2, горох, квасоля, боби - 4 м2.

Залежно від рівня агротехніки валовий збір овочів з однієї сотки може становити від 220 до 370 кг.

На низинних ділянках з високим рівнем залягання ґрунтових вод (ближче 1 м), наприклад на осушеному торфовищі, замість плодових дерев можна культивувати тільки ягідні й овочеві культури. У цьому випадку рекомендується наступний набір і кількість ягідних культур для ділянки площею 6 соток: смородини чорної 30 кущів, смородини червоного й білої - 12, аґрусу - 15, малини - 100, суниці 350 кущів. При такій кількості оброблюваних ягідних культур валовий збір по роках складе від 200 до 350 кг залежно від віку рослин.

Деякі недосвідчені садівники, одержавши земельні ділянки, прагнуть якомога швидше освоїти їх і посадити якнайбільше садових, овочевих і декоративних рослин, використовуючи кожен метр. Такі ділянки незабаром перетворюються в суцільні зарості. Галузі посаджених близько одне до іншому плодових дерев переплітаються, вершини крон високо піднімаються до піднебіння. У вологі роки в саду через надмірний загущення темно й сиро. Основні кістякові суки й штамби покриті мохами й лишайником. Пагони й галузі в нижній частині крони оголені, плодові утворення припиняють функціонувати. Ягідні чагарники, овочеві культури й суниця, посаджені в міжряддях під деревами, сильно затінені, листи і ягоди уражені борошнистою росою й іншими хворобами. У посадках суниці чи ледве не половина ягід уражені сірою гнилизною. Плодові дерева уражені паршею. У саду достаток різноманітних шкідників.

Існує небезпека, що через 5-10 років число подібних садів зросте. Щоб уникнути таких небажаних явищ, багатьом садівникам-городникам потрібно подумати про перебудову, перепланування своїх ділянок, а тим, кому ще має бути освоювати нові, потрібно підходити до цьому обачно.

Освоєння нових ділянок і реконструкцію вже наявних потрібно вести послідовно, протягом декількох років, з таким розрахунком, щоб забезпечувати максимальну продуктивність і високу якість урожаю, не випустити з уваги й створення умов для активного відпочинку. Радимо всім садівникам-аматорам не захоплюватися кількістю вирощуваних культур, не перевантажувати себе непосильною роботою, щоб праця замість радості не став важким тягарем. Якщо посадки загущені, необхідно їх розрідити, забезпечити доступ світла до рослин і більше вільне переміщення повітря на ділянці. Реконструкцію варто починати з видалення всіх малоцінних рослин.

Роботи з реконструкції й благоустрою ділянки повинні проходити постійно, у цьому й полягає принадність аматорського садівництва. Садівник-аматор поступово здобуває досвід, йому завжди потрібно щось виправити, пересадити, прищепити, викорчувати те, що не виправдало надії. Індивідуальний сад і город з кожним роком повинен кращати. Це найважливіша умова одержання стабільного врожаю.

На невеликих земельних ділянках садово-городніх товариств розміщають плодово-ягідні рослини невеликими групами або окремими деревами в декількох місцях. Ягідні чагарники саджають, як правило, по границі ділянки, а для овочевих культур і суниці відводять площі в незатінених місцях.