Перш ніж здобувати посадковий матеріал для закладки саду й насіння для вирощування овочевих рослин, необхідно визначити площу посадки й сортимент культур.

Земельні ділянки в особистому користуванні різні по площі й призначенню.

У сільській місцевості, на присадибних ділянках фермерів вони найбільші - у середньому по 0,32 га, у працівників держгоспів й інших сільськогосподарських підприємств - 0,21 га. Основне завдання закладки саду й городу - забезпечення родини фруктами, овочами й картоплею протягом року й навіть одержання надлишків для продажу державі. Це особливо важливо для родин фермерів, у яких присадибні господарства дають 25 % загального доходу. Необхідність займатися виробництвом фруктів, овочів і картоплі в селі диктується поки ще менш розвиненої там торгівлі цими видами продукції. Площі під різними плодово-ягідними й овочевими культурами залежать від потреби в цих продуктах і врожайності.

Підраховано, що для харчування родини, що складає із чотирьох чоловік, необхідно близько 400 кг плодів й ягід, 500 кг овочів і приблизно 540 кг картоплі в рік. Для одержання такої кількості фруктів, овочів і картоплі необхідно закласти сад площею 500-600 м2, город - 160 м2, під картоплю варто виділити 156 м2. Для забезпечення родини ранніми овочами рекомендується побудувати зимову теплицю площею 24 м2, а при наявності худоби - теплі парники на біопаливі.

Родини робітників та службовців міст і робочих селищ, мають в особистому користуванні від 6 до 12 соток землі, а садівничих товариств - від 4 до 6 соток.

Виділювані ділянки для городян відносно невеликі й в основному служать для активного відпочинку в теплу пору року, тому тут вирощують у невеликій кількості плодові, ягідні й овочеві культури, а також декоративні рослини. Для одержання раннього врожаю овочів рекомендується побудувати й використати плівкову неопалювану теплицю площею до 15 м2 або парники й укриття на сонячному обігріві зі строком експлуатації із травня по вересень, тобто в той період, коли родина проживає на ділянці.

Породний і видовий склад садових й овочевих культур залежить від місцевих кліматичних умов. У південних областях Нечорноземної зони із плодових культур добре ростуть і дають стабільні врожаї яблуня, деякі сорти груші, зливу, вишня, всі види смородини, аґрус, малина й суниця. В інших областях і республіках зони основна плодова культура - яблуня, добре ростуть і перераховані вище ягідні культури. Нестабільні врожаї дають груша, слива, вишня, тому їх вирощують у менших кількостях, чим яблуню і ягідники. При підборі порід і сортів для закладки саду необхідно враховувати можливість більше повного й швидкого задоволення потреб у плодах й ягодах. Потрібно посадити швидко вступають у плодоносіння (скороплідні) породи - кісточкові і ягідники й більше скороплідні  сорту яблунь і груш.

При закладці саду особливу увагу приділяють яблуні. Це основна плодова культура, що добре росте й дає високий урожай майже повсюдно. З одного дерева яблуні в період плодоносіння одержують у середньому не менш 50 кг плодів у рік, а Середня врожайність вишні й зливи становить не менш 10 кг Із дерева.

Один сорт кожної породи можна саджати на ділянці тільки в тому випадку, якщо на сусідніх ділянках на відстані не більше 50-70 м розміщені інші сорти цих порід, інакше в односортних дерев не відбудеться запилення квіток і зав'язування плодів. На ділянці необхідно посадити не менш 15 плодових дерев, щоб мати свіжі фрукти цілий рік для родини із чотирьох чоловік (табл. 5). В умовах Нечорноземної зони можна рекомендувати наступне зразкове співвідношення порід для індивідуального саду: 8 дерев яблуні (у тому числі 2 дерева літніх сортів, 2 - осінніх й 4 - зимових), 1 дерево груші, 4 дерева вишні, 2 дерева сливи.

5. Зразковий розподіл площі плодового саду для забезпечення потреби родини із чотирьох чоловік

Примітка. Виноградом, цитрусовими й горіхами (усього 12 кг) на одну людину населення забезпечується за рахунок ввозу з південних республік нашої країни й імпорту.