Присадибна й дачна ділянки функціонально ділять на палісадник, господарський двір, місце для відпочинку, плодовий сад і город.

Організацію території починають із планування, що попередньо виконують на папері. Якщо будинок уже побудований, то він служить відправною крапкою на плані розбивки ділянки. Для цього на зображену в масштабі конфігурацію ділянки наносять контури будинку й інших будівель, відзначають місця, де вже посаджені дерева й чагарники. На освоюваній земельній ділянці необхідно насамперед намітити місце будівлі житлового будинку. Житловий будинок індивідуального користування в сільській місцевості, містах і робочих селищах розташовують, як правило, фасадом на вулицю, а перед ним залишають смугу землі шириною від 4 до 8 м (залежно від розмірів ділянки) під палісадник. Палісадник відокремлюють від вулиці забором або живоплотом.

У дачних кооперативах житлові будинки розміщають по-різному: ближче до проїзної дороги або, навпаки, далі, у глибині ділянки. Другий варіант розміщення кращий при інтенсивному русі транспорту по дорозі. Видалення будинку від дороги дозволить значно знизити рівень шуму в ньому. У садових товариствах садові будиночки розміщають, як правило, за єдиним планом.

Господарський двір на дачній ділянці, призначена для розміщення підсобних приміщень або надвірних будівель - сараю, гаража, а на присадибних ділянках сільських жителів ще й приміщень для змісту худоби, розташовують осторонь від житлового будинку. До нього від воріт прокладають дорогу для в'їзду автотранспорту, вигону худоби.  У садово-городніх товариствах   необхідність   в   організації   двору   відпадає.

Місце для відпочинку членів родини на відкритому повітрі розташовують поруч із житловим будинком, але в протилежній від господарського двору стороні. Тут можна влаштувати альтанку, басейн, альпінарій, газон, посадити декоративні дерева й чагарники.

Від хвіртки до входу в житловий будинок, а також від будинку до господарського двору, місця відпочинку, саду й городу проектують пішохідні доріжки, по можливості прямі й короткі.

У місцях будівництва житлового будинку, підсобних приміщень, пішохідних доріжок необхідно попередньо зняти родючий шар ґрунту й перенести на ділянку, відведена під сад і город.

При проектуванні саду й городу важливо враховувати розташування ділянки стосовно сторін світла й напрямок пануючих вітрів. Дерева, будівлі, чагарники повинні захищати ділянку від пануючих вітрів і не затінювати його.

Сад і город розміщають за господарським двором і місцем для відпочинку, групуючи плодові дерева в одному місці, ягідні чагарники в іншому, а овочеві культури й суницю в третьому.

Плодові дерева і ягідні чагарники необхідно розташувати так, щоб вони не затінювали овочеві культури й насадження суниці. Краще плодові дерева розмістити в північній, північно-західній або північно-східній частині ділянки.

Організувати насадження з роздільним розміщенням культур, треба враховувати їхню потребу у висвітленні. Необхідно, щоб висота рослин зростала в напрямку з півдня на північ. На південній стороні ділянки відводять місце для овочевих культур і суниці, на північної - для яблуні, груші, а між ними розташовують середньорослі породи - вишню, сливу, ягідні чагарники.

Розміщати плодові дерева треба так, щоб вони не затінювали сусідні ділянки. Відстань від дерев до границь повинне становити не менш 3 м. На відстані 1 м від границі можна посадити малину, смородину, аґрус, які можуть плодоносити й при деякому затіненні.

Існують два основних стилі планування ділянки: регулярний (геометричний) і ландшафтний (природний). У першому випадку посадки розташовують симетрично стосовно головної осі композиції. У них витримують строгі геометричні форми розміщення дерев і кущів, грядок під овочеві культури й суницю, дотримують прямолінійності рядів і садових доріжок, однакові відстані між рослинами кожної породи.

Схема посадки плодових дерев й ягідних чагарників може бути квадратної, прямокутної й шахової. Квадратне розміщення зручно на ділянках, довжина яких незначно перевищує ширину, прямокутна схема посадки більше підходить для ділянок витягнутої конфігурації.

Різновид прямокутної схеми посадки - широкорядне ущільнене розміщення, що відрізняється від прямокутного більше сильним загущенням рослин у рядах і більшій ширині міжрядь.

Особливість ландшафтного стилю полягає у вільному розміщенні рослин, близькому до того, що спостерігається в природі. Вільне планування садових, городніх і декоративних рослин надає ділянці особливу привабливість. Ландшафтний стиль передбачає більше широке використання різних декоративних рослин. При цьому важливе значення має використання нерівностей мікрорельєфу ділянки. Так, при наявності на ділянці ями можна влаштувати в ній водойма, а на височині - альпійську гірку, на схилах можна закласти терасу.

Визначивши бажаний сортимент садових й овочевих культур, необхідне для посадки кількість рослин, розраховують площа під садові й овочеві культури, а потім приступають до складання плану-креслення.

Складений у масштабі план переносять на натуру за допомогою рулетки, шнура й екера. Найпростіший екер являє собою дерев'яну хрестовину або квадратний шматок фанери розміром 40 X 40 см. Його кріплять на стійці із загостреним нижнім кінцем. На хрестовині або фанері під прямим кутом проводять олівцем дві пересічні лінії й убивають на кінцях їхні довгі цвяхи, які служать візирами.

Розбивку ділянки регулярного стилю починають із відбиття прямої лінії довгого ряду. За допомогою рулетки знаходять на цій лінії місця для посадки плодових дерев, ягідних чагарників, розміщення гряд під овочеві культури й суницю й відзначають їхніми колами. Розміщення крайніх дерев, чагарників і гряд у наступних рядах визначають за допомогою екера. На правильно розбитій ділянці ряди повинні бути прямолінійними й взаємно перпендикулярними.

Місця, що відводять під плодові дерева, ягідні чагарники, городні культури й суницю, на ділянці ландшафтного стилю знаходять, обмірюючи рулеткою потрібні відстані від границь ділянки. У намічених місцях забивають кілочки, відзначивши на них, які породи будуть посаджені тут відповідно до плану.